20 травня 2025 року християнський світ спогадуватиме річницю початку Собору в Нікеї (325 рік н.е.) — Першого Вселенського Собору. За його підсумками з’явився Символ віри, який став засвідченням ідентичності віри в Ісуса Христа, сповідуваної в Церкві.
Перший Нікейський собор — вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина). Собор скликано імператором Костянтином Великим для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Олександром і Арієм. У загальній кількості собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим Вселенським Собором в історії християнства.
- Собор засудив аріанство* і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження.
- Також було складено символ Віри**, що згодом стали називати Нікейським або Нікейсько-Константинопольським.
- Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій:
- Римської,
- Александрійської,
- Антіохійської та
- Єрусалимської (у 6-му й 7-му каноні).
- Собор також установив час святкування Великодня у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення.
- Прийнято 20 канонів церковного життя
*Аріянство пов’язують із вченням священика Арія (бл. 256—336), який заперечував християнський догмат про те, що Бог-Син Ісус Христос — єдиносутній Богові-Отцеві; стверджував, що Христос — істота не вічна, а лише посередник між Богом і людиною.
**Нікейсько-Константинопольський символ віри (сучасний український текст):
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків; Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.
І розп’ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав, і був похований.
І воскрес на третій день, за Писанням.
І вознісся на небеса, і сидить праворуч Отця.
І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння й однакова слава, що говорив через пророків.
В Єдину, Святу, Соборну й Апостольську Церкву.
Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.
Чекаю воскресіння мертвих
і життя майбутнього віку. Амінь.
