В День 85-річчя від дня народження Богдана Ступки в читальній залі головної бібліотеки пройшов вечір пам’яті «Мрійник з крилами»
27 серпня виповнилося б 85 років від дня народження великого українського актора, Героя України, людину-епоху, гейзера емоцій, мудреця, філософа та справжнього Мрійника з крилами — Богдана Сильвестровича Ступки. Його голос досі звучить у нашій пам’яті, а його ролі стали золотим фондом нашої культури.
Богдан Ступка народився у важкий воєнний 1941 рік на Львівщині. Його дитинство пройшло за лаштунками театру, де співав його батько. Сам Богдан Сильвестрович казав, що театр увійшов у його кров із дитинства.
(Перегляд короткого відео або слайд-презентації: «Дитинство та юність Богдана Ступки»)
Його акторський діапазон був безмежним. Від Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до Короля Ліра та незабутнього Тев’є-молочара. Понад 100 ролей у кіно та 50 у театрі.
Присутні переглянули коротке відео «Дитинство та юність Богдана Ступки» та відеонарізку із фільмів.
Богдан Ступка неймовірно любив поезію. Особливе місце у його серці займали вірші Ліни Костенко та Тараса Шевченка. Його декламація вірша «Крила» Ліни Костенко стала легендарною.
Учасники заходу прослухали як Богдан Ступка читає вірш «Крила».
Ступка був не лише великим актором, а й майстром слова. Його цитати про життя, кохання та Україну стали крилатими:
*«Життя коротке, мистецтво вічне, а театр — це любов».
*«Головне, що потрібно в житті — це втримати паузу».
* «Треба постійно бути закоханим. Не тільки в жінку, не тільки в каштан, не тільки в місто. У все, що є у житті, треба бути закоханим».
* «Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби».
* «У людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою».
* «Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу».
* «Життя дуже коротке, щоб прокидатися вранці з наріканнями. Так що любіть тих, хто ставиться до вас з повагою, і пробачайте тим, хто не правий».
Богдан Ступка пішов від нас, але залишив крила своїм глядачам, учням та всій Україні. Його мрія про велике українське мистецтво живе.
