Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього. Мучеників Макавеїв. Медовий Спас

14 серпня 2026 року (1 серпня за староюліанським календарем) християни східного обряду святкують Винесення животворчого Хреста Господнього.

Із передання Церкви, Хрест Господній одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

Потім, як йдеться в грецькому часослові 1897 року, впродовж першої половини серпня, аж до самого свята Успіння Богородиці цю частину рятівного Древа носили Хресними ходами вулицями Константинополя, молячись про позбавлення від хвороб і пропонуючи для поклоніння людям.

На Русі свято з’явилося з поширенням Єрусалимського уставу в кінці XIV століття. У селах, де також відбувалося урочисте винесення хреста, навіть проходили Хресні ходи до водоймищ, відбувалися молебні та освячення води. Через щирі молитви віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Продовжуючи цю святу звичку, у цей день віряни освячують воду, мед, зілля (мак, соняшники, волошки та інші квіти) на духовну поживу, утіху й тілесну користь, молитовно вшановуючи Святий Хрест.

Тому цього дня в православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.

Також, цього Дня згадуються сім мучеників Макавеїв. Святі мученики Макавеї — це сім старозавітних братів (Авим, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алим і Маркелл), їхня мати Соломонія та вчитель Єлеазар. Вони загинули у II столітті до нашої ери (близько 166 року до н. е.), відмовившись зректися віри перед жорстоким сирійським царем Антіохом IV Епіфаном, який намагався насадити язичництво. Їхній подвиг описаний у Другій книзі Макавейській.

Медовий Спас – це народна назва свята, де слово “Спас” – похідне від слова “спаситель”, тобто, Ісус Христос. Пасічники в цей день повинні зібрати мед з вуликів і віднести стільники до церкви на освячення, після якого частину залишали собі, а іншу частину – підношення священикам. Також, на Спас потрібно ходити до водойм і купатися в них всією сім’єю. Такий ритуал обіцяв міцне здоров’я і благополуччя на весь рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *