Цими вихідними на екрани Суспільного вийшов потужний документальний фільм “Капеланки. Молитва у пеклі”, який відкриває нам незвідану сторінку сучасної української історії, розкриваючи ролі жінок, які, попри стереотипи та виклики війни, обрали шлях духовного служіння на фронті.
Традиційно роль капелана асоціювалася з чоловіками, проте українська реальність, змінена війною, демонструє нам нові грані цього служіння. Режисерка Олена Кривенко представила історії трьох відважних капеланок: Олени Легенчук, Марини Сердіченко та Олени Жевець — трьох жінок з різними життєвими шляхами, об’єднаних вірою та бажанням підтримати тих, хто захищає нашу країну.
Кожна з героїнь фільму пройшла свій власний шлях до капеланства. Олена Легенчук прийшла до віри через пережите домашнє насильство та внутрішнє спустошення, Марина Сердіченко — через волонтерство, а Олена Жевець обрала цей шлях після втрати чоловіка.
Фільм не просто розповідає про релігійні аспекти служіння, він занурює нас у глибини людської душі, де віра стає незламною опорою. Історії капеланок доводять, що навіть у найскладніших життєвих ситуаціях людина здатна знайти в собі силу і надію.
“Капеланки. Молитва у пеклі” — це не лише про релігію, це про силу жіночого духу, про здатність любити і підтримувати навіть тоді, коли здається, що все втрачено. Фільм піднімає важливі питання гендерної рівності та зміни ролей жінок у сучасному суспільстві. Капеланки доводять, що жінка може бути не лише берегинею домашнього вогнища, а й сильним духовним лідером, який надихає тисячі людей.
Дискусія після прем’єри фільму підтвердила, що роль жінок в українському суспільстві значно змінилася. Вони стали лідерами, які ведуть за собою, надихають і підтримують. Начальник відділу у справах релігій Державної служби з етнополітики та свободи совісті Вячеслав Горшков зазначив, що лідерство жінок в Україні та їхня активна позиція у суспільно-політичному житті країни не є чимось винятковим. На його думку, цьому сприяв багатовіковий перебіг воєн на наших теренах, наслідком яких було зменшення чоловічого населення, що призводило до розширення ролей жінок та їх посилення. Так, ця стрічка також влучно зобразила людську готовність відповідати на виклики з точки зору покликання, незалежно від того, хто ти — жінка чи чоловік. Вячеслав Горшков підсумував, що все ж таки в Україні та в усьому світі роль жінки у суспільстві досі залишається повністю нерозкритою.
“Капеланки. Молитва у пеклі” — це не просто історія про релігійне служіння, а потужний потужний меседж про силу духу, віру в себе та здатність долати будь-які труднощі, про мужність і трансформацію суспільних ролей, особливо в умовах війни. Фільм показує, як жінки змінюють себе і суспільство, в якому вони живуть, стають героями в надзвичайних умовах. І це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи важливо зберігати віру в себе та в інших.
