«Кожен із нас — гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм. Той храм і є душею нашою — чистим серцем. Усе минає, все зникає та нищиться, одна тільки любов вічна. Вона живильна сила нашого духу, вона спонука праці нашої та життя».
Валерій Шевчук
Сьогодні, 6 травня, після важкої хвороби пішов у засвіти один із найвидатніших українських письменників, визначний дослідник літератури, інтерпретатор українського літературного бароко Валерій Шевчук. Це надзвичайно болюча втрата для української літератури.
В пам’ять про геніального прозаїка сектор обслуговування дітей головної бібліотеки пропонує прочитати його книгу «У череві апокаліптичного звіра».
Ця книжка – тематична збірка історичної прози. Твори розташовано хронологічно – від подій 1395 року по другу половину ХІХ ст. Оповідається тут про вбивство у Києві князя Скиригайла, про полювання на відьом у Німеччині в XVI ст., про приїзд патріарха Єремії на Україну в кінці цього ж століття, про загадкові, майже містичні події в Мгарському монастирі (повість «Початок жаху»), про літописця Самійла Величка, філософа Г. Сковороду та письменника ХІХ ст М. Костомарова. Всі вони, кожен по-своєму, б’ються в череві апокаліптичного звіра, світі темному. І всі вони, також кожен по-своєму, йдуть у своє безчасся, надію та любов.
