Тиждень із 26 квітня по 2 травня 2021 року у християн східного обряду — Православних християн, носить назву Страсного, бо в цей час згадуються Страсті Христові: Таємна Вечеря, страждання, розп’яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок, Велика середа, Великий четвер, Страсна (Велика) п’ятниця, Велика субота та Велика неділя (Великдень).
У православ’ї перші три дні відбувається Літургія передосвячених дарів, в Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, а в Велику п’ятницю літургія не відбувається. Церковний устав в ці дні пропонує прочитувати весь Псалтир, окрім 17-ї кафізми, що читається на утрені Великої Суботи.
Протягом Страсного тижня всі православні християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов’язково зробити — в будь-який день зранку, окрім п’ятниці
У Великий понеділок служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, а у Великий четвер освячується.
У Великий вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і люди впевнелися, що Він пророк. Ісус передвіщає зраду Юди та зречення апостола Петра
Велика середа (Страсна середа) — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди.
У Великий четвер (Страсний четвер) віруючі згадують останню вечерю, на якій Христос встановлює таїнства причастя Тіла і Крові — євхаристії, молитву Ісуса в саду та Його схоплення. Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.
Велика п’ятниця (Страсна п’ятниця)— найскорботніший день, тому що саме в п’ятницю Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
У Велику суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників та тих хто щиро покаявся у своїх гріхах. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове.
У Велику неділю святкується Воскресіння Хрестове із мертвих.
Страсна седмиця — час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Православні християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Великодня. За традиціями, в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.
Також, є традиція до Великодня красити яйця, як правило, у червоний колір. У християнстві яйце тлумачиться як символ труни і воскресіння, а червоний колір символізує кров розіп’ятого Христа. Крім того, червоний колір одночасно вказує і «на царське походження Спасителя».
Існують дві цікаві легенди, що пояснюють традицію крашення яєць.
Перша, в якій мовиться, що Марія Магдалина принесла варені яйця, щоб поділитися з іншими жінками біля труни Ісуса, і яйця в її кошику чудесним чином перетворилися в багряні, коли вона побачила воскреслого Христа.
Друга легенда розповідає, що після Вознесіння Ісуса Христа Марія попрямувала до римського імператора Тиберія і за обідом заявила йому, що Христос воскрес із мертвих. Імператор не зрозумів, тоді Марія Магдалина взяла в руки яйце зі столу, щоб пояснити. У відповідь Тиберій сказав їй, що людина не більш здатна воскреснути, ніж яйце зможе стати червоним, після чого, яйце забарвилося в червоний колір.
