• (05161)75243
  • kultyra.pmr@gmail.com

Category ArchiveЦентральна бібліотечна система

Міжнародний день голокосту ромів

2 серпня у всьому світі відзначається Міжнародний день голокосту ромів  або Калі траш (чорний жах). Ця пам’ятна дата була встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, що була ухвалена 23 листопада 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам’ять — Надія», що відбулася в польському місті Освенцимі з 21 по 23 листопада 1996 року.

Саме в ту «циганську ніч» з 2 на 3 серпня в газових камерах табору смерті Аушвіц — Біркенау було живцем спалено близько 3000 ромів, в тому числі дітей і старих. За весь час у цьому таборі з 23 000 циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 000. Вважається, що під час голокосту загинуло від 600 000 до 1 500 000 ромів. В процентному співвідношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90% ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму Фашиської Германії  в Україні було знищено близько 19 000 – 20 000 осіб національності рома.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 року № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» в Україні цей день відзначається на державному рівні.

Тож нехай сьогодні лунає Ромський Гімн, який був написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем» (автори слів Югослав Ром та Зарко Йованович)

 

Виставка «Донбас»: переPROчитання образу

В читальній залі центральної міської бібліотеки  експонується виставка «Донбас»: переPROчитання образу». Організатори проекту — Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України.  Метою виставки є формування образу Донбасу, як невід’ємної частини України, без якої не можливі ані консолідація української політичної нації, ані Соборна Українська Держава. Виставка починається  з екскурсу в далеке минуле донецького краю, де розповідається про «Амвросіївський комплекс» —  найбільшу  пам’ятку Європи, вік якої сягає 20 000 років; давній рудник «Картамиш» у Бахмутській улоговині свідчить про існування на цій території потужного гірничо-металургійного центру. Починаючи з кінця XVI та на початку  XVII століть територія сучасної Донеччини і Луганщини освоювалась козаками: запорізькими, донськими, слобідськими, про що свідчить історична пісенна балада «Де Савур – Могила, широка долина» та інші.

На виставці представлені видатні постаті Донеччини, зокрема: О.К. Алчевський – це той рідкісний випадок, коли український суспільний рух реалізовується не лише в культурно-просвітницькому напрямі, але й шляхом бурхливої модернізації економічної складової  життєвого простору українців.

Володимир Сікевич, Микита і Микола Шаповали –  члени Бахмутської повітової ради боролись проти вилучення Катеринославщини та Бахмутського повіту з автономної центральної території. Володимир Сосюра, уродженець м. Сіверськ Донецької області, написав : «Нам треба єднатись і з ворогом битись…». Микола Чернявський – поет, життєве кредо якого було «вибитись на рідну мову».

Також, на виставці представлені сторінки історичних подій під час та після Голодоморів, розстріли засуджених на смерть «ворогів народу» на Рутченковому полі (від 5 до 7 тисяч осіб).

Наступний розділ виставки розповідає про діяльність молодіжної організації м. Краснодону «Молода гвардія», похід груп ОУН на Донбасі, підпільної організації «Союз борців за національну Україну» (м.Шахтарськ, 1955-1956 роках), «Реалістичного  робітничого гуртка демократів» (м. Сталіно (сучасне м. Донецьк) 1956-1957 роках) та інших організацій.

Далі, виставка знайомить глядачів з жахливими сторінками роботи Донецького КДБ та діяльністю створеної в 1976 році  Української Гельсінської  Групи.

Заключними розділами виставки є становлення Донеччини та Луганщини в незалежній Україні. Завітайте до центральної міської бібліотеки та познайомтесь ближче з історією українського Донбасу.Чекаємо вас  з 9.00 до 17.00, крім суботи та неділі, за адресою: вул. Грушевського, 1.  Проєкт  діятиме до 4 серпня.

Бібліотека відкрилась!

Ласкаво просимо!

Правовий навігатор «Я маю право»

Нарешті міська бібліотека розпочала роботу під час карантину. Запрошуємо читачів до бібліотеки. В читальному залі бібліотекарі Войцеховська Тетяна  та Чабан Світлана підготували  в просвітницькій зоні правовий навігатор — «Я маю право».

Всі мають нагоду знайомитись і вивчати закони нашої держави. До вашої уваги різноманітні кодекси: сімейний, земельний, цивільний, бюджетний, митний, про адміністративне право, про працю та багато інших, Конституція України. Всі мають право знати закони, бо не знання законів не знімає з Вас відповідальності.

Поради батькам від бібліотеки

Меморіальна виставка: «Незламна воля до Перемоги»

В читальному залі  бібліотекарі Чабан С.І. й Войцеховська Т.Л. презентували віртуальну  меморіальну виставку до дня Скорботи.

ТОП-5 популярних книг для дітей

Казкова повість «Про королевича Ґотфріда, лицаря Різдв’яної Зорі», це захоплива повість про шляхетного лицаря, який завдяки майстерній грі на скрипці, вправному володінню мечем і передусім силі духу та відданості лицарським правилам переміг своїх ворогів і захистив кохану королівну Роксану. До збірки входять також оповіді про благословенного отрока Джоана та католицьку святу Христину Мірабелу. (Ґурська Г. Про королевича Ґотфріда, лицаря Різдв’яної Зорі : вибрані твори / Галина Ґурська ; пер. з пол. Андрія Павлишина. – К. : Знання, 2018. – 191 с. – (Скарби: молодіжна серія).)

 

Якщо мрієш завести вірного песика, у новій книжці відомої письменниці Лариси Денисенко ти знайдеш усе, що слід знати про собак: як їх доглядати, годувати, вигулювати і лікувати. А також про те, яке величезне щастя мати чотирилапого друга (Денисенко Л. Усміхаки : все, що треба знати про собак. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 136 с.)

 

«Леді Джейн» — драматична повість американської письменниці СесиліїДжеймісон (1848-1909), створена на рубежі ХХ ст. Цією історією дівчинки-сироти, сповненою неймовірних поворотів долі, таємниць і майже детективних обставин, вже більше століття зачитуються діти і підлітки. І сьогодні вона хвилює, переконує, викликає співчуття, а часом і сльози – недарма ця книга по праву увійшла в золотий фонд світової літератури для дітей (Джеймісон, Сесилія Леді Джейн / СесиліяДжеймісон. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 224 с. : іл.)

 

Англійська письменниця Анна Сьюел (1820-1878) присвятила цю книгу своїм улюбленим тваринам – коням. Породистий, вихований і вірний кінь Чорний красень розповідає про своє життя, починаючи від безтурботного дитинства маленького лошатка і до зрілого віку, коли, зазнавши за довгі роки служіння людям і добра, і кривд, зрештою знаходить своє щастя. Книга викликає співчуття до кожної живої істоти, вчить милосердя і любові не лише до тварин, ай до людей (Сьюел, Анна Чорний красень Автобіографія коня / Анна Сьюел ; пер. з англ. Ірини Гоял. – К. : Знання, 2018. – 175 с. – (Скарби: молодіжна серія))

Дитячий світ – то суцільні дива та неймовірні пригоди. І якими ж яскравими вони постають в оповідках автора знаменитого «Чорного ворона» під пензлем одного з найкращих европейських ілюстраторів (Шкляр В. Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді / Василь Шкляр. – Львів : Апріорі, 2016. – 48 с.: іл.)

Паралельний текст англійською стане унікальною допомогою для розумненьких хлопчаків і дівчаток, охочих змалечку вивчити іноземну мову

Бібліотерапія

Шановні первомайці!

Наразі карантин і більшість  знаходяться вдома.

Щоб проходив швидше та цікавіше день і щоб побороти нудьгу настав час звернутися до книги.

Тож читайте!!!

22 березня -Всесвітній день водних ресурсів

Вода є найпростішою і звичною речовиною на планеті. В даний час 70 % території нашої планети покриті водою. При цьому пити можна тільки 1% цієї води.

Ідея проведення Всесвітнього дня водних ресурсів вперше прозвучала на конференції ООН з охорони оточуючого середовища у 1992 році, а 22 лютого 1993 року було проголошено 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів.

Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

  • Вирішення проблем забезпечення населення питною водою;
  • Інформувати суспільство про важливість охорони і збереження прісної води;
  • Залучати до заходів по збереженню водних ресурсів неурядові організації і приватний сектор.

Всесвітній день водних ресурсівє унікальною можливістю  нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів  для оточуючого середовища і розвитку суспільства.

Підготувала бібліотекар читального залу Первомайської міської ЦБС А. Григоренко

Книжкова розповідь «Митцю не треба нагород, його судьба нагородила»

Біографія Ліни Костенко – приклад для українців.

Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори. Читайте цікаві факти про Ліну Костенко!

Читайте скорочено про життя Ліни Костенко в хронологічній таблиці.

1930 – народилася Ліна Костенко.

1936 – переїхала до Києва;

1937-1941 рік – навчання в школі;

1951-1956 – здобуття вищої освіти в Київському педагогічному інституті, а потім у Московському літературному інституті імені Горького;

1957 рік – виходить перша збірка віршів Ліни Костенко під назвою»Проміння землі»;

1958 рік– збірка віршів «Крила»;

1961 – збірка «Мандрівки серця»;

1963 – збірку віршів «Зоряний інтеграл», а також книгу «Княжа гора» знімають з верстки;

1965 – Костенко пише лист-протест проти постійних арештів української інтелігенції;

травень 1968 року – лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп про нього;

1973 рік – Ліна Костенко потрапляє в так званий чорний список інтелігентів;

1977 року – виходить перше після заборони зібрання творів Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки»;

1979 рік – опубліковано роман «Маруся Чурай»;

2010 рік – поема «Либідь», загальний наклад якої склав 14000 примірників; перший роман Костенко «Записки українського самашедшого», який викликав небувалий ажіотаж;

2011 рік – поетичні збірки «Мадонна перехресть» і «Ріка Геракліта».

 Цікаві факти про Ліну Костенко

  1. У 1963 році вона спільно з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники». Стрічка розповідала про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант «Хто повернеться – долюбить» був так змінений, що Костенко відмовилася від авторства сценарію.
  2. Ліна Костенко вміє відмовляти не тільки колегам: вона відмовилася і від премії «Золотий письменник України», не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, а фраза»Політичної біжутерії не ношу»стала мало не афоризмом.