• (05161)42443
  • kultyra.pmr@gmail.com

Category ArchiveПитання національностей та релігій

Напередодні свята Хрещення Русі

 

Саме напередодні 1031 річниці Хрещеня Київської Русі рівноапостольним князем Володимиром, для дітей організовано ряд інформаційних заходів, що розповідають про славне історичне минуле українців. Школярі мали можливість не лише почути  цікаві описи із історичних джерел та переглянути фільм про княгиню Ольгу, яка сама прийняла християнство і сприяла його поширенню на Київській Русі, а й поспілкуватися із настоятелем Храма Архістратига Божого Михаїла отцем Володимиром, який завітав зі своїм 12-ти річним сином — палким шанувальником української літератури.

Отець Володимир розповів дітям про маловідомі  факти зі світової релігії, що передували Хрещенню Русі-України нашими предками, звернувся з корисними життєвими порадами та благословив всіх присутніх перед Великим святом християнського світу. На згадку про цікаву, пізнавальну і знакову зустріч діти запросили священника до спільного фото.

Вранці 28-го липня в церковних храмах нашого міста відбудеться літургія, а в Києві після літургії в Софійському соборі, процесія рушить ходою до пам’ятника князю Володимиру.

Релігії Первомайська: церква «Блага Вість»

Серед розмаїття релігійгих течій в нашому місті на вулиці Вокзальній, 3 (біля залізничного мосту)  є церква «Блага Вість», яка належить до Харизматичних Християнських Церков України (Повного Єванглія).

Назва цієї релігійної течії походить від грецького «харизма» — дар благодаті або Божий дар. Отже, послідовники харизматизму наголошують на прояві дарів благодаті або духовних дарів (дару «інших мов», зцілення, пророцтво тощо) у житті віруючих.

Подібно до усіх християн, харизмати вірять в Трійцю.

Вони вірять, що Ісус Христос — істинний Бог і Єдинородний Син Божий, є єдиним спасителем людства і кожної людини.

У Первомайську церква «Блага Вість» заснована місіонерами з Латвії 12 грудня 1999 року. В 2002 році пастор Володимир Олександрович Кокін був рукопокладений на служіння пастором-служителем Божим  Ріком Реннером та  пастором з Риги Андрієм Чеботарьовим.

За словами пастора Володимира, служба відбувається три рази на тиждень:

неділя — загальне богослужіння;

вівторок — вивчення Слова від Бога;

четвер — молитовне служіння.

ФЕСТИВАЛЬ ФАРБ ХОЛІ – РАДІЛИ ДІТИ І ДОРОСЛІ

Холі – традиційне щорічне індійське свято весни, яскравих фарб, веселощів, солодощів і гарного настрою, яке прижилось в Україні. На цьому святі відбуваються масові гуляння, обсипання фарбами з трав і натуральних барвників (Гула) і обливання водою.

Саме таке дійство первомайці спостерігали 9-го липня, надвечір, на центральній площі нашого міста. Хоч переважна більшість учасників Холі-фесту це дітлахи та молодь та варто зазначити, що дорослі теж не встояли перед спокусою на годинку повернутися в дитинство – розважитися і побешкетувати з дітьми на рівних.

Поспілкувавшись з організаторами фесту ми дізналися, що Холі – це одне з найдревніших релігійних свят, яке згадується  в стародавніх санскритських текстах і детально описується в Ведах (священні писання), в Нарде Пуране та інших священних текстах індуїзму. Про його святкування свідчить кожен напис на  камені, зроблений 300 років до нашої ери.

А ще організатори розповіли, що цей обряд є профілактикою від весняного роду вірусів та весняних вірусних захворювань в Індії. З огляду на те , що літо в Україні, цього року спекотне, тож наші учасники Холі – фесту оздоровилися як духовно так і фізично. А на площі залишились строкаті візерунки від радощів фестивалю, як автографи його співавторів.

ДАРОНОСИЦЯ В ДАРУНОК

Напередодні великого церковного празника славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла (12 липня) наш земляк – випускник Первомайського медичного училища, а нині лікар-травматолог Міської клінічної лікарні № 1 м. Одеси Володимир Миколайович Відрук зробив пожертву для Храма Архістратига Божого Михаїла.

Завітавши разом з дітьми, він попросив настоятеля отця Володимира прийняти в дарунок дароносицю – невеличкий ковчег, що використовується з метою перенесення Святих Дарів для здійснення таїнства причастя поза храмом. Цей культовий предмет завжди в нагоді, як пояснив отець Володимир – за допомогою принесених священиком Передосвячених Дарів до таїнства приступають хворі, вмираючі, ув’язнені та інші віруючі, які не можуть відвідувати храм.

З Вікіпедії: «…у Православній традиції, зазвичай, дароносиця виготовляється із срібла чи золота у вигляді каплички з дверцятами і хрестом зверху. Зберігається як правило на жертовнику, торкатися до неї мають право тільки священнослужителі.»

Гості не лише почули розповідь про історію будівництва храму, але й оглянули будівельний майданчик. Священик зазначив, що храм, який він будує в нашому місті, вже третій із збудованих за період його служби. Тож дароносицю-капличку для освячення він приймав в каплиці, в якій проводить богослужіння для своїх прихожан. В свою чергу отець Володимир подарував родині благодійника освячену Семистрільну ікону Божої Матері.

Адже сьогодні, як ніколи, актуальна чудотворна Семистрільна ікона Богородиці, перед якою весь люд молиться про примирення ворогуючих, покаянні наших ненависників та кривдників. Замість проклинання один одного, люди моляться Богородиці, щоб серця ворогів пом’якшилися, щоб не було більше зла, обрáз і обидві сторони знайшли примирення.

НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА НА БОЖОМУ ПОЛІ

24 червня християнський світ відзначає Різдво Івана Хрестителя.
Напередодні цього свята, (22.06.2019 р. субота)  наше місто відвідав єпископ Одесько — Сімферопольської дієцезії, Голова Конференції римо – католицьких єпископів України Броніслав Бернацький. Саме Його Високоприосвященство 23 червня 2013 року освятив наш храм, що з простого будинку відбудований на Богополі за адресою вул. Миколи Вінграновського,14. Святиня мала дві каплички – Матері Божої і бл. Йоана Павла II, в якій владика під час освячення також розмістив мощі блаженного.
 Віднедавна парафію обслуговує дієцезіальний священник отець Павел, до якого на службу Божу та вивчення польської мови з щирим серцем йдуть діти, молодь, люди поважного віку, члени польської національно – культурної громади.
Цього року богослужіння на честь Різдва Івана Хрестителя відбулося теж за участі єпископа Броніслава Бернацького, який розповів присутнім про те що згідно з віруванням юдеїв, до появи Месії повинен прийти попередник, пророк. У християн вважається, що ним був  Іоан Хреститель. Ще з юного віку він проповідував посеред пустелі, а згодом розповів людям про прихід Ісуса та закликав покаятись.
Хреститель обрав символом оновлення саме хрещення через обмивання у воді.
У  промові єпископ розповів життєві історії своїх прихожан в Одесі та благословив первомайців на добрі справи для нашого міста й благополуччя та процвітання усієї України.
Отець Павел подякував прихожанам за підтримку, а Управлінню культури, національностей, релігій, молоді та спорту Первомайської міськради за увагу та плідну співпрацю.
На богослужінні окрім прихожан були численні запрошені гості – директор Первомайського краєзнавчого музею, канд. істор. наук Оксана Дорошенко, римо – католицькі священники зі Львова, Очакова, Кривого Озера та інших міст України, а також  новоприбулий до Первомайська священник  греко – католицької церкви.
Після богослужіння присутніх було запрошено на святковий обід.

Вознесіння Господнє

День Вознесіння Ісуса Христа завжди відзначається у четвер, на сороковий день після Великодня.
Цьогоріч Вознесіння Господнє припадає на 6 червня. Саме сьогодні православні відзначають  одне з найшановніших свят у християнстві.

Згідно з біблійськими оповіданнями, після того, як Ісус Христос воскрес, він 40 днів здійснював проповіді, після чого покинув світ людей на очах своїх учнів і пообіцяв повернутися у переддень «кінця світу». Вознесіння вважається завершенням великоднього циклу свят у християнстві.

Для прославлення звитяг та див, які здійснював Ісус Христос, наші пращури випікали спеціальне печиво у формі драбинок, яке символізувало повернення Ісуса на небо. Такий хлібець їли самі, частували інших та носили на цвинтар, де клали на могили своїх близьких та рідних. Також з пшоняного борошна заведено випікати млинці та фарбувати крашанки, згадуючи померлих.

Для селян цей день означав початок активного засіву усіх своїх полів. Господарі намагалися встигнути зробити це за 10 днів – до свята Трійці. Для успішного результату та вдалого аграрного сезону селяни влаштовували на Вознесіння святкові обіди із крашанками, печивом та млинцями. Працювати саме у цей день вважалося великим гріхом, тому роботи у полі відновлювалися лише наступного дня. Також на Вознесіння люди ходять до церкви, де висвячують приготоване до святкового обіду та просять у Бога здоров’я, добробуту та гарного врожаю.

Наші пращури вірили, що в цей день Господь ходить серед людей і добре чує їхні прохання. Вознесіння прийнято проводити в святковій атмосфері у колі своєї родини. Рідні ходять один до одного у гості і приносять із собою свіжу випічку та страви.

Категорично заборонено у цей день лаятися, бажати комусь зла навіть подумки, переїдати, плювати на землю, «якою ходив Господь». Також не можна відмовляти у проханнях незнайомим людям, оскільки Ісус «продовжує свій земний шлях по дорогах». Окрім цього, на Вознесіння не відспівують покійних та не служать панахиду. Важку роботу по дому не варто робити, оскільки це відволікає від думок про Господа у такий світлий день. Також забороняється виносити із дому сміття.

День слов’янської писемності й культури

 

Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських.

Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов’янську абетку створили в грецькому монастирі.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Учені вважають, що слов’янська писемність була створена в 9 столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем одного з братів, Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодну справу освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило, який з малих літ мав великий хист і досконало опанував всі науки свого часу, а також вивчив багато мов, на основі грецької створив слов’янську абетку. Він істотно змінив грецьку абетку, щоб більш точно передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Крім того, брати-греки переклали слов’янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За внесок святих Кирила і Мефодія в культуру Європи Папа Іван Павло II в 1980 р. оголосив їх покровителями Старого континенту.

День пам’яті цих святих як День слов’янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в 19 столітті, а потім ця традиція перейшла і в інші країни: Україну, Білорусь, Молдову.

Великдень в Первомайську

В Первомайську прихожани своїх церков з миром та любов’ю відзначили Великдень! Святили паски цілими родинами.

«ІСТОРИЧНІ МІДРАШІ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я» VIII  МІЖНАРОДНА НАУКОВО – ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

В рамках обласної Цільової національно – культурної програми «Збереження та розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин у Миколаївській області» на 2019 – 2021 роки, конференцію проводили громадська організація «Миколаївське товариство єврейської культури (голова товариства Михайло Гольденберг) та Миколаївський національний університет ім.. В. О. Сухомлинського за сприяння управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації.

Учасниками конференції стали науковці, аспіранти, студенти вишів, працівники архівів та музеїв з Миколаївської, Одеської, Полтавської, Житомирської, Кіровоградської областей України та Канади (м. Монреаль).

Наше місто зі своїми дослідницько – науковими роботами представляли: Анна Сизова –учитель історії вищої категорії, Первомайський НВК «ЗОШ I-II ст.. № 15-колегіум, Оксана Дорошенко — кандидат історичних наук, завідувач Первомайського краєзнавчого музею та Юрій Островершенко — головний спеціаліст управління культури, національностей, релігій, молоді і спорту Первомайської міської ради.

Відповідно до програми конференції відбулися: пленарне засідання, робота в секціях, круглі столи на тему: «До проблеми вивчення історії Голокосту в Україні: документи, факти, цифри», «Історія єврейських рухів в сучасній Україні».

Представники Первомайська на секційних засіданнях виступили з доповідями «Голокост у Первомайську в роки  другої світової війни» (Оксана Дорошенко), «Особливості Голокосту та винищення єврейського населення на теренах Миколаївщини та Одещини у період окупації (1941 – 1944рр.) (Юрій Островершенко).

В доповідях було подано реальні свідчення тих людей, які пережили період окупації в Трансністрії і, брали безпосередню участь у порятунку, переховуванні євреїв від нацистів.

Анна Сизова в своїй доповіді акцентувала увагу присутніх на методиках викладання історії Голокосту в навчальних закладах та збереженні пам’яті про страшну трагедію для майбутніх поколінь. Завдяки електронним ресурсам, упорядкованим відеоматеріалам висвітлила роботу своїх учнів — екскурсоводів, які вчаться і навчають ровесників толерантному ставленню до представників інших народів, демонструють повагу до різноманіття релігій та культур.

За матеріалами конференції видано двотомник «Історичні мідраші Північного Причорномор’я» в друкарні «ШАМРАЙ». Для широкого ознайомлення двотомник передадуть до бібліотек та навчальних закладів.

 

8 квітня — Міжнародний день ромів

Сьогодні, 8 квітня, світ відзначає Міжнародний день ромів. Саме 8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся перший Всесвітній конгрес, на якому був створений Міжнародний союз ромів (International Romani Union, IRU). Зараз IRU об’єднує ромські громадські організації 42-х країн світу.

Як іще називають ромів

Роми, цигани (нетолерантна назва), рома (самоназва) – народ, етнічні групи, що мають спільність походження і мови, живуть в Європі, Передній і Південній Азії, Північній Африці, Північній і Південній Америці та Австралії.

Слово цигани походить від середньогрецького ἀτσίγγανοι (atsinganoi, лат. adsincani) або ἀθίγγανοι (athinganoi,буквально недоторканні).   Перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов’янських та німецькій мовах.

Англійці називають циган Gypsies (єгиптяни), іспанці — Gitanos, французи — Bohemiens (богемці), або Tsiganes, італійці — Zingaros, голландці — Heidens (язичники), угорці — Cigany або Pharao nerek (фараонове плем’я), фіни — mustalaiset (чорні).

Звідки родом?

У сучасній науці панує точка зору, згідно з якою предки ромів – вихідці з Індії, що залишили батьківщину наприкінці І тисячоліття нашої ери. Осівши в Передній Азії, роми надовго затрималися на східній околиці Візантійської імперії. У XIII-XV століттях вони поширилися Південно-Східною і Східною, а потім і Центральною і Західною Європою, в подальшому – Північною Африкою і по Північною та Південною Америкою й Австралією в XIX столітті.

У Західній Європі на початку XV століття ромів зустріли доброзичливо. Пізніше ставлення до них змінилося: їх стали переслідувати як бродяг, оголошували поза законом, виселяли за межі держави, вбивали. Лише наприкінці XVIII століття в окремих країнах Європи до них почали ставитися більш терпимо. Тоді ж виник поділ ромів на осілих, напівосілих і кочових.

Чисельність

Чисельність ромів у світі — близько 12 млн. чоловік, в Європі до них зараховують себе близько 10 млн. осіб. Однак ці дані не є точними через кочовий спосіб життя ромів.

Мова

Роми розмовляють ромською мовою індоарійської групи індоєвропейської сім’ї, що розпадається на ряд діалектів. Зазвичай володіють також мовами народів, серед яких живуть.

Видатні роми

Ромська нація подарувала світові чимало знаменитостей і талантів. Серед них, приміром, Чарлі Чаплін. Кармен Амайя, Ерік Кантона, Елвіс Преслі, Джанго Рейнхардт, Броніслава Вайс (Папуша), Ронні Вуд, Софія Ковалевська, Боб Хоскінс, Йоганн Тролльман, Тайсон Ф’юрі та інші.

Етнографічні групи ромів

У процесі розселення склалися численні етнографічні групи ромів: келдерари, доварити, серви, сінті та мануш, калос і хітанос, рому, мугат (відомі як люлі), калі, лом (відомі як Боша), Домар і будинок, тревеллерс. Цигани келдарари діляться на п’ять регіональних груп, які по-ромськи називаються неціі.

Назви цих груп відповідають тій країні, в якій вони проживали тривалий час: унгріке ром — келдерари Угорщини, грекуря — келдерари Греції, доброжяя — румунські келдерари з Добруджі, Молдові — молдавські келдерари, Сербія — сербські келдерари.

Другою ознакою ідентифікації були географічні назви: польска рому — Польща, лотфітка рому — Латвія, киримітіка рому — Крим, влахуря — Волощина, Мачву — Мачву (Сербія), Кишинівці — Кишинів, Румелію — Румелия (європейська частина Туреччини) та ін.

Пам’ятні знаки

У 2007 році в Естонії було відкрито пам’ятник ромам, загиблим в роки війни від рук нацистів у таборі смерті в містечку Калев-Лійвнеподалік Таллінна.

У 2012 році пам’ятник ромам, які стали жертвами нацизму за часів гітлерівської Німеччини, був встановлений в Берліні неподалік від Бранденбурзьких воріт і Рейхстагу.

В Україні, у Чернігові, в мікрорайоні Астра, встановлено пам’ятний знак ромам, знищеним у роки Другої світової війни.

23 вересня 2016 року з нагоди 75-х роковин у Бабиному Яру у Києві урочисто відкрили Ромську кибитку – символ пам’яті про ромів, жертв нацизму.

Роми в Україні

Вперше в Україні  роми з’явилися у XV—XVII ст. — спочатку в  Бессарабії  та в  Криму. Перша письмова згадка про них в Україні — 1501рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).

В Україні  за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкають 47,6 тисяч ромів. Однак ромські неурядові організації називають набагато більшу цифру – від 150 до 400 тисяч.

В Україні питаннями захисту прав ромів опікується  Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження»  (заснований 1990 року). Мета ініціативи – підтримати зусилля НУО й активістів, спрямовані на залучення представників ромського народу до соціальних процесів і протидію дискримінації ромів.

На державному рівні 2013 року в Україні прийнято «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року».

Символіка

У ромів є свій прапор, який представляє собою горизонтальні блакитну і зелену смуги. У центрі – червоне колесо з 16 спицями. Кольори прапора символізують небо і зелені луки, а колесо – кочове життя. Колесо також нагадує індійський знак «чакра», що підкреслює зв’язок ромів з древніми индоаріями.

Гімн ромів написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем».

В рамках проекту культури національних меншин «Ми єдині» — до Міжнародного дня ромів в Первомайській міській бібліотеці представлено книжкову виставку « Роми під охороною держави».