• (05161)42443
  • kultyra.pmr@gmail.com

Category ArchiveПитання національностей та релігій

8 квітня — Міжнародний день ромів

Сьогодні, 8 квітня, світ відзначає Міжнародний день ромів. Саме 8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся перший Всесвітній конгрес, на якому був створений Міжнародний союз ромів (International Romani Union, IRU). Зараз IRU об’єднує ромські громадські організації 42-х країн світу.

Як іще називають ромів

Роми, цигани (нетолерантна назва), рома (самоназва) – народ, етнічні групи, що мають спільність походження і мови, живуть в Європі, Передній і Південній Азії, Північній Африці, Північній і Південній Америці та Австралії.

Слово цигани походить від середньогрецького ἀτσίγγανοι (atsinganoi, лат. adsincani) або ἀθίγγανοι (athinganoi,буквально недоторканні).   Перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов’янських та німецькій мовах.

Англійці називають циган Gypsies (єгиптяни), іспанці — Gitanos, французи — Bohemiens (богемці), або Tsiganes, італійці — Zingaros, голландці — Heidens (язичники), угорці — Cigany або Pharao nerek (фараонове плем’я), фіни — mustalaiset (чорні).

Звідки родом?

У сучасній науці панує точка зору, згідно з якою предки ромів – вихідці з Індії, що залишили батьківщину наприкінці І тисячоліття нашої ери. Осівши в Передній Азії, роми надовго затрималися на східній околиці Візантійської імперії. У XIII-XV століттях вони поширилися Південно-Східною і Східною, а потім і Центральною і Західною Європою, в подальшому – Північною Африкою і по Північною та Південною Америкою й Австралією в XIX столітті.

У Західній Європі на початку XV століття ромів зустріли доброзичливо. Пізніше ставлення до них змінилося: їх стали переслідувати як бродяг, оголошували поза законом, виселяли за межі держави, вбивали. Лише наприкінці XVIII століття в окремих країнах Європи до них почали ставитися більш терпимо. Тоді ж виник поділ ромів на осілих, напівосілих і кочових.

Чисельність

Чисельність ромів у світі — близько 12 млн. чоловік, в Європі до них зараховують себе близько 10 млн. осіб. Однак ці дані не є точними через кочовий спосіб життя ромів.

Мова

Роми розмовляють ромською мовою індоарійської групи індоєвропейської сім’ї, що розпадається на ряд діалектів. Зазвичай володіють також мовами народів, серед яких живуть.

Видатні роми

Ромська нація подарувала світові чимало знаменитостей і талантів. Серед них, приміром, Чарлі Чаплін. Кармен Амайя, Ерік Кантона, Елвіс Преслі, Джанго Рейнхардт, Броніслава Вайс (Папуша), Ронні Вуд, Софія Ковалевська, Боб Хоскінс, Йоганн Тролльман, Тайсон Ф’юрі та інші.

Етнографічні групи ромів

У процесі розселення склалися численні етнографічні групи ромів: келдерари, доварити, серви, сінті та мануш, калос і хітанос, рому, мугат (відомі як люлі), калі, лом (відомі як Боша), Домар і будинок, тревеллерс. Цигани келдарари діляться на п’ять регіональних груп, які по-ромськи називаються неціі.

Назви цих груп відповідають тій країні, в якій вони проживали тривалий час: унгріке ром — келдерари Угорщини, грекуря — келдерари Греції, доброжяя — румунські келдерари з Добруджі, Молдові — молдавські келдерари, Сербія — сербські келдерари.

Другою ознакою ідентифікації були географічні назви: польска рому — Польща, лотфітка рому — Латвія, киримітіка рому — Крим, влахуря — Волощина, Мачву — Мачву (Сербія), Кишинівці — Кишинів, Румелію — Румелия (європейська частина Туреччини) та ін.

Пам’ятні знаки

У 2007 році в Естонії було відкрито пам’ятник ромам, загиблим в роки війни від рук нацистів у таборі смерті в містечку Калев-Лійвнеподалік Таллінна.

У 2012 році пам’ятник ромам, які стали жертвами нацизму за часів гітлерівської Німеччини, був встановлений в Берліні неподалік від Бранденбурзьких воріт і Рейхстагу.

В Україні, у Чернігові, в мікрорайоні Астра, встановлено пам’ятний знак ромам, знищеним у роки Другої світової війни.

23 вересня 2016 року з нагоди 75-х роковин у Бабиному Яру у Києві урочисто відкрили Ромську кибитку – символ пам’яті про ромів, жертв нацизму.

Роми в Україні

Вперше в Україні  роми з’явилися у XV—XVII ст. — спочатку в  Бессарабії  та в  Криму. Перша письмова згадка про них в Україні — 1501рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).

В Україні  за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкають 47,6 тисяч ромів. Однак ромські неурядові організації називають набагато більшу цифру – від 150 до 400 тисяч.

В Україні питаннями захисту прав ромів опікується  Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження»  (заснований 1990 року). Мета ініціативи – підтримати зусилля НУО й активістів, спрямовані на залучення представників ромського народу до соціальних процесів і протидію дискримінації ромів.

На державному рівні 2013 року в Україні прийнято «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року».

Символіка

У ромів є свій прапор, який представляє собою горизонтальні блакитну і зелену смуги. У центрі – червоне колесо з 16 спицями. Кольори прапора символізують небо і зелені луки, а колесо – кочове життя. Колесо також нагадує індійський знак «чакра», що підкреслює зв’язок ромів з древніми индоаріями.

Гімн ромів написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем».

В рамках проекту культури національних меншин «Ми єдині» — до Міжнародного дня ромів в Первомайській міській бібліотеці представлено книжкову виставку « Роми під охороною держави».

Трипільська цивілізація

Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Богополі

Церква в усі часи є ознакою духовності громади і архітектурною окрасою краю. Вже більше 200 років церква Покрови Пресвятої Богородиці залишається важливим сакральним місцем південноукраїнського регіону. Вона знаходиться в історичній частині міста Первомайська, що має назву Богополь. Споруду побудували в 1805 році на кошти прихожан, а у 1806 році її освятив балтський протоієрей Петро Товстицький на честь Покрова Пресвятої Богородиці.

Граф Болеслав Потоцький, який був власником містечка Богополь, у 1839 році збудував дзвіницю Покровської церкви. Основним будівельним матеріалом був бут, граніт та цегла.

Споруда церкви хрестовокупольна, одноголова. До центрального квадратного об’єму примикають розвинуті рукави, прямокутна у плані апсида, з заходу – подовжена трапезна з притвором. Головний вхід із заходу, акцентований чотирьохколонним портиком з пологим трикутним фронтоном. Фасади мають риси архітектури зрілого класицизму у візантійському стилі. Гладко тиньковані стіни прорізані невеликими, із старовинною хрестовиною, лучковими вікнами. Барабан купола є квадратним із зрізаними кутами та круглими віконними отворами, зверху знаходиться декоративний ліхтарик. Церква увінчана хрестом.

У західній частині архітектурного ансамблю навпроти Покровської церкви, розташована дзвіниця — квадратна у плані, трьох’ярусна. Вхід до дзвіниці розташований зі сходу, на яруси ведуть сходи. Стіни прорізані великими напівкруглими та напівциркульними отворами. Арочні та дверні віконні отвори перших двох ярусів оформлені рустованими архівольтами, отвори третього ярусу з ажурними парапетами. Фасади вирішені у характерних формах ампіру. Дзвіниця увінчана сферичним куполом з декоративною голівкою та хрестом.

Архітектурний ансамбль споруди окремо розташований в ряду одноповерхової сучасної забудови. Виділяється оригінальним силуетом і пластичною виразністю, відіграє архітектурну і містобудівну домінантну роль відносно оточуючого середовища.

У Покровській церкві зберігаються ікони ХІХ ст.: «Серафим Саровський», «Святий Миколай», «Дмитро Солунський», «Варвара Великомучениця», «Феодосій Чернігівський».

Відомими священиками були Віссаріон Ржепішевський, Гавриїл Ржепішевський, Єпіфаній Вержбицький, Михайло Вержбицький, Іоан Чернявський та ін.

Протягом радянського часу Покровська церква як єдиний православний центр у місті виконувала функції духовної скарбниці і єднання віруючих християн міської громади. Великий вклад у розбудову церкви, зміцнення її авторитету зробив протоієрей, настоятель отець Віталій Мальчук. Саме в цей період відбулося відродження церкви, в тому числі і поліпшення її матеріальної бази та облаштування.

Покровська церква та дзвіниця Покровської церкви вважаються об’єктом культурної спадщини (наказ Держкомбуду від 2 червня 1999 р. № 128, охоронні номери 539 – 1 та 539 — 2 відповідно. Об’єкти узято на державний облік Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.63 № 970.). Місцезнаходження об’єктів: м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Кузнєчна 17. На дверях центрального входу до будівлі церкви прикріплена металева охоронна дошка старого зразка.

Покровська церква є власністю Української православної церкви. Сьогодні при церкві служать настоятель отець В’ячеслав Сімчук та ієрей Євген Ліпанов. Вони проводять активну роботу серед прихожан, дбають про благоустрій Храму Божого і зберігають традиції православних.

 

 

РОЗ’ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗМІНИ РЕЛІГІЙНИМИ ГРОМАДАМИ ПІДЛЕГЛОСТІ В КАНОНІЧНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПИТАННЯХ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИЙНЯТТЯМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДЛЕГЛОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗІ СТАТУСОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ»

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245468658&cat_id=244913751

«МИ – УКРАЇНСЬКІ»

Під таким гаслом однойменний міський фестиваль національних культур завершив тиждень національно —  культурних громад Первомайська.

До міського центру культури і дозвілля ім. Є. Зарницької надійшло людей чимало – як представників творчих колективів, так і їхніх шанувальників, на чолі з міським головою Людмилою Дромашко та начальником управління культури, національностей, релігій, молоді та спорту міської ради  Наталією Олішевською.

Відкриваючи фестиваль ведучий – директор МЦКіД ім. Є. Зарницької Ігор Головатенко, оголошував учасників та вітав їх мовами національно – культурних товариств, що брали участь у заході. Тому атмосфера взаємоповаги і підтримки в концертній залі запанувала з перших хвилин, про що свідчили дружні оплески, якими супроводжувались виступи того чи іншого колективу.

Близько двох годин свою майстерність у виконанні пісень та танців демонстрували творчі колективи і окремі виконавці від національно – культурних громад нашого міста. Також привітати первомайців, зі своїм творчим колективом  завітав голова Болгарського культурного товариства Вільшанки Володимир Опря.

Зі сцени лунали проникливі болгарські пісні, запальні циганські, веселі молдовські, жартівливі польські, чеські, єврейські та білоруські твори. А ще у виконанні Оксани Алексєєнко та Романа Шолома було поставлено знаменитий угорський танець «ЧАРДАШ», то може озвуться представники угорського народу і ще на одну національно – культурну громаду в місті стане більше. Завершено концертну програму було українською піснею «Квітка Душа» у виконанні Катерини Пасічник.

І на сам кінець всі колективи було запрошено на сцену, де міський голова Людмила Дромашко вручила всім учасникам подарунки  під гаслом «МИ –УКРАЇНСЬКІ»!

Тиждень національно-культурних громад «Ми Єдині»

 

26.02. 2019 року до Первомайської міської ЦБС завітали представники болгарського – культурного товариства на чолі з Володимиром Опря та Наталією Клименко. Обговорювалось питання виявлення і об’єднання людей з болгарським корінням, проведення національних свят , зустрічей.  Зініціювалась ідея створення центру Національних Культур  в місті Первомайськ на базі міської  ЦБС.

Працівники бібліотеки підготували книжкову викладку:

« Ми –єдині», на якій представлено література про болгар і твори болгарських авторів,

Продемонстрували відео  « Трифон-Зарезан — * Болгарская волна*» — це болгарське національне святкування .

Зустріч була тепла та дружня.

МИ ЄДИНІ

«…і символ вічної дороги…»

В місті Первомайську з 25.02.2019 року відкрито тиждень національно – культурних громадських організацій міста. До читальної зали міської ЦБС першими були запрошені представники Первомайського міськрайонного благодійного фонду ромів «Ніво дром», на чолі з головою фонду Русланом Болєско.

Співробітники міської ЦБС підготували книжкову виставку та представили архівні матеріали ,газетні статті про побут та культурні традиції ромів Миколаївщини. До уваги присутніх та відвідувачів бібліотеки було запропоновано книги світових класиків, які описували яскраве і водночас драматичне життя ромського народу — твори Проспера Меріме , Олександра Пушкіна, Максима Горького, Юхима Друце та усіма знаний роман Анатолія Калініна «ЦИГАН», де в головній ролі був зайнятий  молдовський актор Міхей Волонтер та видатна наша землячка Клара Лучко.

Також присутнім було продемонстровано двадцяти хвилинний фільм «РОМСЬКА КУЛЬТУРА». Організатори зустрічі не забули і про  «Культурний і побутовий взаємовплив нацменшин та українців», «Права циган» та «Стан реалізації державної політики щодо ромів», саме ці документи і публікації викликали жваве і щире обговорення наболілих питань, що потребують вирішення ,як з боку громад, так і з боку держави.

500 років Реформації

До 500-річя Реформації