Міжнародний день голокосту ромів
2 серпня у всьому світі відзначається Міжнародний день голокосту ромів або Калі траш (чорний жах). Ця пам’ятна дата була встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, що була ухвалена 23 листопада 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам’ять — Надія», що відбулася в польському місті Освенцимі з 21 по 23 листопада 1996 року.
Саме в ту «циганську ніч» з 2 на 3 серпня в газових камерах табору смерті Аушвіц — Біркенау було живцем спалено близько 3000 ромів, в тому числі дітей і старих. За весь час у цьому таборі з 23 000 циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 000. Вважається, що під час голокосту загинуло від 600 000 до 1 500 000 ромів. В процентному співвідношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90% ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму Фашиської Германії в Україні було знищено близько 19 000 – 20 000 осіб національності рома.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 року № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» в Україні цей день відзначається на державному рівні.
Тож нехай сьогодні лунає Ромський Гімн, який був написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем» (автори слів Югослав Ром та Зарко Йованович)
Курбан-байрам
Назва одного з головних ісламських свят — Курбан-байрам (тюрк.) або Ід аль-Адха (араб.) — дослівно перекладається як «свято жертви». Він відзначається мусульманами всього світу через 70 днів після завершення священного місяця Рамадан.
Протягом півтора місяця до настання Курбан-байраму у мусульман прийнято здійснювати хадж — паломництво до святих місць в Мецці. Непростий, повний поневірянь шлях допомагає підняти рівень релігійного і морального розвитку. Згідно стовпів ісламу, здійснити хадж хоча б раз у житті повинен кожен правовірний. Курбан-байрам є апогеєм паломництва і проголошує милосердя, доброту і любов до людей.
Свято відзначається на честь пророка Ібрахіма.
Як говорить Коран, уві сні до нього з’явився ангел Джабраїл і повелів по волі Аллаха принести в жертву свого сина Ісмаїла. Готуючись до обряду, Ібрахім відправився в долину Міна, до місця розташування Мекки. Ісмаїл пішов за батьком, підкоряючись волі батька і Всевишнього. Під час жертвопринесення ангел Джабраїл дав пророку Ібрагіму в якості заміни барана. За відданість і душевну чистоту Ібрахіма Аллах дарував Ізмаїлу життя.
«Аллах, дізнавшись про відданість та щирість Ібрахіма і його сина через це випробування, озвався до нього як до друга: «О Ібрагіме! Ти виправдав Наше навіювання і не вагався у виконанні Нашого повеління. Цього з тебе досить. Ми Своє випробування полегшимо нагородженням за твоє добродіяння. Так Ми нагороджуємо добро! Іспит, якому Ми піддали Ібрахіма і його сина, — це випробування, яке виявило їх справжню віру в Господа мешканця світів. Ми викупили його сина великої жертвою, щоб він жив по велінню Аллаха Всевишнього» (з хадисів пророка Мухаммада).
До святкування мусульмани готуються заздалегідь і протягом 10 днів дотримуються посту. Ніч напередодні Курбан-байраму правовірним бажано провести, читаючи намаз. Вважається, що в цей час Всевишній відповідає на прохання своїх рабів. Посланник Аллаха сказав: «Хто б не був, не спати в ніч розговіння і ніч Курбана в служінні Всевишньому — чи не спіткає серце його печаль, коли печаль спіткає інших».
Святкувати Курбан-байрам починають з раннього ранку. Зробивши повне обмивання і надівши охайний одяг, мусульмани колективно моляться в мечеті. У святилищі читають Коран, слухають проповідь імама, в якій пояснюється значення і походження обряду жертвопринесення.
Після жертвопринесення одну третину слід залишити собі, другу третину роздати як милостиню, а решту використовувати для святкової трапези в сім’ї. Оскільки жертва відбувається в ім’я Аллаха, вона повинна принести користь злиденним і винагороду жертводавцям в майбутньому житті.
Святкування Курбан-байраму триває три-чотири дні і вважається бажаним і благословенним часом для візитів до родичів і друзів, яким прийнято дарувати подарунки.
З давніх-давен мусульмани славляться гостинністю та привітністю. Кожен по-справжньому віруючий в ці дні намагається зібрати під дахом свого будинку якомога більше гостей, від душі почастувати і порадувати людей. З м’яса жертовного баранчика прийнято готувати традиційні для цього свята страви, причому чим більше вдасться приготувати страв — тим краще. У перший день господині подають на стіл страви з печінки і серця. У другий день починають частування з супів, зварених на баранячих головах і ніжках. На друге — печеню, доповнене гарніром з рису або овочів. У третій і четвертий день готують смажені баранячі реберця і традиційні манти, шашлик, лагман, плов, бешбармак. Жодне застілля не обходиться без улюблених солодощів та десертів — пирогів, коржів і страв з мигдалю та родзинок.
Виставка «Донбас»: переPROчитання образу
В читальній залі центральної міської бібліотеки експонується виставка «Донбас»: переPROчитання образу». Організатори проекту — Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України. Метою виставки є формування образу Донбасу, як невід’ємної частини України, без якої не можливі ані консолідація української політичної нації, ані Соборна Українська Держава. Виставка починається з екскурсу в далеке минуле донецького краю, де розповідається про «Амвросіївський комплекс» — найбільшу пам’ятку Європи, вік якої сягає 20 000 років; давній рудник «Картамиш» у Бахмутській улоговині свідчить про існування на цій території потужного гірничо-металургійного центру. Починаючи з кінця XVI та на початку XVII століть територія сучасної Донеччини і Луганщини освоювалась козаками: запорізькими, донськими, слобідськими, про що свідчить історична пісенна балада «Де Савур – Могила, широка долина» та інші.
На виставці представлені видатні постаті Донеччини, зокрема: О.К. Алчевський – це той рідкісний випадок, коли український суспільний рух реалізовується не лише в культурно-просвітницькому напрямі, але й шляхом бурхливої модернізації економічної складової життєвого простору українців.
Володимир Сікевич, Микита і Микола Шаповали – члени Бахмутської повітової ради боролись проти вилучення Катеринославщини та Бахмутського повіту з автономної центральної території. Володимир Сосюра, уродженець м. Сіверськ Донецької області, написав : «Нам треба єднатись і з ворогом битись…». Микола Чернявський – поет, життєве кредо якого було «вибитись на рідну мову».
Також, на виставці представлені сторінки історичних подій під час та після Голодоморів, розстріли засуджених на смерть «ворогів народу» на Рутченковому полі (від 5 до 7 тисяч осіб).
Наступний розділ виставки розповідає про діяльність молодіжної організації м. Краснодону «Молода гвардія», похід груп ОУН на Донбасі, підпільної організації «Союз борців за національну Україну» (м.Шахтарськ, 1955-1956 роках), «Реалістичного робітничого гуртка демократів» (м. Сталіно (сучасне м. Донецьк) 1956-1957 роках) та інших організацій.
Далі, виставка знайомить глядачів з жахливими сторінками роботи Донецького КДБ та діяльністю створеної в 1976 році Української Гельсінської Групи.
Заключними розділами виставки є становлення Донеччини та Луганщини в незалежній Україні. Завітайте до центральної міської бібліотеки та познайомтесь ближче з історією українського Донбасу.Чекаємо вас з 9.00 до 17.00, крім суботи та неділі, за адресою: вул. Грушевського, 1. Проєкт діятиме до 4 серпня.
Чергові перемоги учнів художньої школи
У місці Золочів, Львівської області відбувся дистанційний Всеукраїнський конкурс образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Щасливе дитинство». У конкурсі взяли участь 17 учнів Дитячої художньої школи міста Первомайська. Результати приємно вразили, а блиск кубків та медалей прикрасив виставкову залу школи, де 5 липня відбулося вручення дипломів переможцям.
Директор школи Надія Стукалова подякувала вихованцям за високі результати в конкурсі та побажала і надалі тримати таку ж високу планку досягнень, а ще — гарного настрою, творчих ідей і щоденного розвитку.
Дипломами І ступеня були нагороджені Софія Душенко, Олександра Кулікова, Леонід Орлянський, Ольга Малюк, Софія Покиньборода, Поліна Денісова, Каріна Добрінова, Тетяна Ем, Наталія Козоріз, Меланія Чепурна, Анна Ментова, Євгенія Голубенко, Любов Нагальнюк, Олександра Сіваченко, Анастасія Дідоренко, Поліна Бузнік.
Найвищу нагороду – Гран-прі конкурсу вибороли Нікіта Бездітний (викладач Катерина Баранюк), Поліна Козаченко (викладач Олена Косовська), Дарія Сушицька (викладач Сніжана Молдован).
Бібліотека до Дня Конституції
День Конституції – одне із головних державних свят України. Адже Конституція є Основним законом країни, який гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає політичний устрій держави.
Як незалежна держава, Україна прожила без власної Конституції близько п’яти років і стала останньою з пострадянських країн, де ухвалили Основний закон. Ухвалена Конституція закріпила незалежність і суверенітет України, а також в ній написано, що країна існує для людей, але не навпаки.
Саме на честь ухвалення Основного закону 28 червня й святкується День Конституції.
Міська бібліотека підготувала для користувачів різноманітні виставки (приурочені до Дня Конституції України): в бібліотеці-філії №3 Волох Людмила оформила виставку-повідомлення «Мої права та обов’ язки в Конституції України», в читальному залі Войцеховська Тетяна й Чабан Світлана презентують інформ-викладку «Конституція — закони майбутнього», на абонементі Гоцько Ірина і Татуревич Ганна представили інформаційний калейдоскоп «Конституція – головний підручник життя», а в бібліотеці філії №2 Романчук Тетяна та Мінін Олександр для дітей підготували виставку — орієнтир «Маленьким громадянам про Конституцію».
Всі бажаючі мають змогу прийти до бібліотеки і докладніше ознайомитися з виданнями представленими на виставках.
Правовий навігатор «Я маю право»
Нарешті міська бібліотека розпочала роботу під час карантину. Запрошуємо читачів до бібліотеки. В читальному залі бібліотекарі Войцеховська Тетяна та Чабан Світлана підготували в просвітницькій зоні правовий навігатор — «Я маю право».
Всі мають нагоду знайомитись і вивчати закони нашої держави. До вашої уваги різноманітні кодекси: сімейний, земельний, цивільний, бюджетний, митний, про адміністративне право, про працю та багато інших, Конституція України. Всі мають право знати закони, бо не знання законів не знімає з Вас відповідальності.
