21 травня цього року українці святкують День вишиванки – Всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції, створення та носіння етнічного вишитого одягу.
Вишиванка – це витвір мистецтва, який зберігає генетичний код нації, народні традиції, національну гордість. В далекому минулому вишиванки були приданим дівчини, одягом для немовляти і оберегом для кожної людини.
Мистецтво вишивки передавалось із покоління в покоління, і, головне, що не тільки передавалось, а й удосконалювалось.
Матері та бабусі змалечку прививали почуття прекрасного, вчили бачити і відчувати красу і велич навколишнього світу, відтворювати це у візерунках. А за вишитими дівчиною рушниками, сорочками, скатертинами можна було судити про її характер, наскільки вона трудолюбива, старанна, охайна. Тому орнаменти української вишивки несуть у собі глибокий зміст минулого та мають символічне значення. Кожен регіон України відрізняється своїми кольорами й типом вишивки.
Саме ж свято української вишиванки запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – одягнути сорочку і в ній піти на роботу, до університету, школи чи садочка. Вона ще й стильно та гармонійно поєднується з класичним костюмом. Разом з тим така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національності та громадської позиції, культурну освідченність та духовну свідомість сьогодні.
“Бережи українське – носи вишиванку” – ці слова Ліни Костенко стали своєрідним заповітом.
“Ми – українці! Пам’ятаємо та шануємо наші звичаї!”
З нагоди цього свята на абонементі головної бібліотеки підготовлено книжкову виставку – інсталяцію “Вишиванка – код єдності”, яку прикрашають роботи майстринь рукодільниць Первомайщини
Л. Артеменко, Л. Лінкевич та О. Ковальської.
