1 серпня 2024 року (за новоюліанським календарем) християни східного обряду святкують Винесення животворчого Хреста Господнього та пам’ять старозавітних мучеників за віру – Маккавеїв.
За переазами, Хрест Господній одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.
Внаслідок хвороб, що дуже часто бували, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для почитання. Це і є винесення Чесного Хреста.
Маккавеї – відомий своїм благочестям давній юдейській рід. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість Єдиному Богу.
Цар Антиох Єпифан захотів, щоб усі його піддані розмовляли лише грецькою мовою і кланялися грецьким богам, тобто ідолам. Багато хто з юдеїв підкорився цареві, та інші ладні були померти, але не відступитися від істинної віри.
Одного старця, Єлеазара, царські правителі примушували їсти заборонену законом Мойсеєвим їжу – свиняче м’ясо. Коли ж він відмовився, його стали умовляти, щоб він лише зробив вигляд, ніби споживає заборонене законом. Та Єлеазар на це відповів: “У мої роки негідно лицемірити; якщо молоді дізнаються, що дев’яносторічний Єлеазар схилився до язичництва, то й вони можуть спокуситися і відійти від віри”. Тоді його повели до мучителя, і Єлеазар мужньо вмер за істинну віру.
Одного разу до царя привели жінку Соломонію з сімома синами. Цар також примушував їх їсти свиняче м’ясо, та вони сміливо відповідали йому: “Ми краще помремо, ніж переступимо закон наших батьків”. Тоді цар віддав їх на муки. Їм вирізали язики, відсікали пальці на руках і ногах, здирали шкіру з голови і живими пекли на розпечених сковородах. Так було замучено шестеро братів.
Наймолодшого цар лагідно переконував не чинити спротиву. Він обіцяв щедро нагородити його і, нарешті, звернувся до матері, щоб вона порадила своєму синові виконати вимоги царя. Та вона підійшла до сина і сказала: “Сину! Не бійся цього мучителя і зустрінь смерть так само, як твої брати, щоб я могла усіх вас разом зустріти в майбутньому, вічному житті”. Тоді цар віддав на смерть і молодшого брата, піддавши його ще більшим мукам. Потім була замучена і їхня матір. Ця родина мучеників відома під ім’ям мучеників Маккавеїв.
Мощі семи святих мучеников Макавеїв зберігаються в базиліці апостола Андрія в Кельні (Німеччина). Мощі Соломонії — в стамбульскому Соборі Святого Георгія.
Також, в народі цей день називають Медовий Спас. Після того як християни сходять до церкви, потрібно вдома влаштувати святкову трапезу, де необхідно їсти пісні страви і всі ті продукти, які були освячені. Такий ритуал необхідний, щоб правильно увійти в стан дотримання Успенського посту, який вважається досить суворим.
Медовий Спас (Маковій) – чудовий привід, щоб вшанувати традиції наших предків і спекти макові пиріжки та будь-які десерти з медом. Такими ласощами потрібно пригостити рідних, сусідів і нужденних.
