Масниця, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій, Запусти, Пущення, Туриця. В кожному регіоні завжди були різні назви для свята, днів тижня у ньому та обрядів. Водночас, сенс свята зберігався і був спільним для всіх.
У Масницю вкладали багато. Це і фактично перше весняне свято, і прощання із зимовим циклом свят, і поступова зміна раціону. Попри те, що найзвичнішою стравою у ці дні для нас є млинці, у давнину в Україні їх не пекли. Натомість у кожній хаті були вареники. Найчастіше їх готували з сиром – не дарма ж Сиропусний тиждень або Сирниця.
Колодій або Колодка. Саме традиції, пов’язані з цими назвами, мають найдавніше коріння, яке може сягати ще часів Трипільської культури.
Колодій – в давньоукраїнській міфології бог шлюбу, любові та злагоди. Колодій нагадує молоді та їхнім батькам: “Не женився єси, то колодку носи!”, звідки й пішла традиція в’язати колодку. Хлопцям, які не одружилися за рік, прив’язували до руки колодку. В’язали і дівчатам, але рідше. Колодка – це спокута.
За традицією колодку хлопець сам не міг зняти, це мала зробити дівчина, а він за це повинен був відкупитися від неї. Нариклад, солодощами, або якщо хлопець хотів одружитися на цій дівчині, то хустка. Існувало й інше трактування та традиція. Мов, Колодка, Колодій – символ того, що сонце піднімається вище по своєму небесному колі, тобто “коло діє”.
З Колодієм був пов’язаний кожен день останнього тижня перед постом. Люди вірили, що якщо вони виконають звичні їм обряди, всяка біда омине їх у році. З цією традицією пов’язано і те, чому понеділок називався Окаянним. Бо чоловіки в цей час були небажаними в хаті та пропадали в корчмі. Тим часом в одній з хат збиралися заміжні жінки. Вони розігрували справжню інтермедію. “Ой, кумо, що це ви так погано себе почуваєте? – Оце ж, певно зараз родю!
Розмови могли бути геть різні, згадувалися різні випадки з життя, обговорювали спогади. Потім сідали за стіл і починалися святкування.І тільки ввечері могли прийти чоловіки. Казали: “Колодій родився».
Другий день – вівторок – святкували хрестини. В селі повністю відтворювали обряд хрестин, вибирали хресних батьків Колодієві. У середу – були похристини. Приходили всі, хто не встиг прийти в понеділок чи вівторок в гості. В цей день був найбільше гуляли. У ньому вже брали участь і неодружені, і чоловіки, і діти. Все село гуляло. За “сценарієм” інтермедії в четвер Колодій вмирав, у п’ятницю його ховали, в суботу – “притопували”.
На Масницю не можна було робити тяжку домашню роботу – ткати, рубати, прясти конопель, білити, шити та вишивати.
І саме такий обряд було відтворено учасниками творчих колективів Палацу культури «Фрегат». Майстер-клас з приготування традиційних вареників, в’язання колодки та все те, що справді вважається нашим, українським.
