Таку назву має виставка присвячена ювілярам українським письменникам на абонементі головної бібліотеки.
Перша полиця « Він так любив людей,що сяяв весь зорею» розповідає про :
Степан Васильович Руданський народився (6січня 1834), в Хомутинці, Подільська губернія, український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».
Петербурзький період найплідніший у житті Руданського – поета. У цей час (1859) він почав друкуватися. Помітно загострюються громадянські мотиви його творчості («До дуба», «Гей, бики!»), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії – віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної.
Помер Руданський у Ялті 21 квітня 1873 року (за старим стилем). Передчасну смерть спричинила не лише недуга (сухоти ще зі студентських років), але й спалах епідемії холери в Ялті.
Друга полиця «Знаний і незнаний Юрій Збанацький» знайомить :
Ю́рій (Григо́рій) Оліфе́рович Збана́цький народився(1січня 1914), місто Борсуків — український письменник, кінодраматург. Герой Радянського Союзу (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970), Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля (1967), Премії ім. Лесі Українки (1975). Докладніше з життєвим шляхом та творчістю письменника ви зможете відвідавши бібліотеку
Третя полиця «Степан Васильович Васильченко, український письменник» інформує:
Степа́н Васи́льович Васи́льченко (справжнє прізвище – Панасенко народився (8 січня 1879), м. Ічня,
У літературний процес Васильченко включився 1910р. вже зрілим митцем із власним поетичним голосом. Саме тоді з’явилися друком його оригінальні твори – «Мужицька
арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та ін., пройняті любов’ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.
На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п’яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу — «В бур’янах» (вийшла посмертно — 1938). Помер 11 серпня1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі
