На небосхилі української літератури в 1857 році спалахнула сліпуча комета: нікому не відома за межами Немирова 24-річна дружина вчителя географії провінційної гімназії блискавично стала першорядною письменницею і першою жінкою-письменницею.
Як там було б, але напередодні виходу в світ дебютної книжки авторки Пантелеймон Куліш (1819-1897) написав у листі Тарасові Шевченкові (1814-1861):
Побачиш, які дива в нас творяться: уже й каміння починає вопіяти! Де ж пак, не диво, щоб московка преобразилась в українку, да такі повісті вдрала, що хоч би й тобі, мій друже, то прийшлись би в міру!
Чи сподобалася перебірливому до початківців Кобзареві дебютантка-москалька? 13 липня 1858 р. Тарас Григорович не лише присвятив Марко Вовчок вірш “Сон” (“На панщині пшеницю жала”), а зібрав у Санкт-Петербурзі серед членів української громади 120 рублів, особисто придбав золотий браслет і разом з оригінальною поезією-присвятою надіслав у Немирів Марії Маркович.
Тараса Шевченка, зворушливо називав 26-річну заміжню панянку “Марусею” і “донею”, а себе – “хрещеним батьком”.
Головна бібліотека (сектор обслуговування – читальний зал) міста Первомайська презентує літературний портрет «Літературна донька Т. Шевченко – Марко Вовчок», присвячений видатній письменниці .
