17 грудня в Україні відзначається День Варвари, присвячений пам’яті святій великомучениці Варвари Іліопольської. Свята Варвара жила в III столітті в місті Іліополі Фінікійському. Її батько – Діоскур – був представником аристократії в Малій Азії за часів імператора Максиміана. Вирізнялася дівчина особливою красою і була замкнена своїм батьком у вежі, щоб приховати її від сторонніх очей. Коли батько з метою її заміжжя дозволив їй виходити з вежі, Варвара познайомилася з християнами Іліополя і прийняла хрещення. Коли її батько-язичник Діоскур дізнався про християнське віросповіданні дочки, він розлютився і відвів дочку до правителя міста – Мартіану. Варвару змушували відректися від християнської віри. Але вона відмовилася. Її піддали жорстоким мукам: били воловими жилами, рани розтирали волосяницею, обпалювали вогнем. Правитель міста Мартіан дозволив батькові здійснити суд над дочкою. Язичник Діоскур погодився стати катом своєї дочки: він обезголовив святу Варвару. У той же день Діоскор і головний мучитель Варвари Мартіан були спалені блискавкою під час грози, що від них не залишилося навіть кісток.
На Варвару бажано відвідати церкву і помолитися святій. Якщо такої можливості немає, то можна помолитися і вдома. В цей день моляться Варварі про захист від раптової смерті, щоб не померти без сповіді і причастя, за померлих без прийняття причастя і сповіді, за дітей і про зцілення від різних хвороб, а також за пом’якшення батьківського гніву і свавілля, про позбавленні від зневіри і смутку. Прийнято вважати, що Варвара є заступницею вагітних жінок або тих, хто молиться про здоров’я дітей.
На свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. У День святої Варвари дівчата ворожили на долю. Цього дня вони йшли в сад, ламали гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні — сидіти в дівках ще рік. Вважається, яка погода буде 17 грудня, таку варто чекати і на Різдво.
А, взагалі, Варварин день — це день жіночого відпочинку та молитов про дітей.
