Хрестоматійний образ злиденного й босого мандрівника, який подорожує від села до села з посохом, сопілкою та торбиною за плечима, настільки закріпився в нашій свідомості, що сьогодні ми не можемо уявити собі Григорія Сковороду інакше. Говорячи про найвидатнішого українського філософа, у першу чергу, згадують його твори, але сам він, як особистість, залишається маловідомим і невловимим для світу, як і три століття тому.
До дня 300-ї річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди (3.12.1722 – 9.11.1794) в головній бібліотеці КЗ «Публічна бібліотека» було оформлено тематичну виставку літератури: «Григорій Сковорода – гордість української культури» (бібліотекар С.Швець), яка функціонувала на потязі року, та на абонементі представлена виставка – спомин «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця» ( бібліотекар А. Татуревич).
Книжкові експонати, представлені на виставках розкривають маловідомі сторінки життя та творчості видатного філософа, висвітлюють творчі надбання та документально-історичні факти життєвого шляху Григорія Сковороди.
Сковорода дійсно був людиною Величезної Внутрішньої Свободи. Новий погляд на 300-річну історію теж має право на життя.
Безперечним є лише геній Григорія Сковороди, який, мабуть, і сьогодні десь мандрує світом у вічному пошуку самопізнання…
