Ця подія відбулася за римського імператора Костянтина Великого, який перший припинив гоніння на християн. Він побачив в небі Боже знамення – хрест з написом «Цим переможеш». Бажаючи відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос, він відправив до Єрусалиму свою матір Олену. Але попередники імператора Костянтина Великого спробували повністю знищити спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу та поставити храм Венери. Поруч під землею, також поховали ще два хрести розбійників.
У 326 році рівноапостольна Олена відправилася в Єрусалим на пошуки Святого Хреста. Місцеві жителі вказали їй ймовірне місце. В ході розкопок було виявлено три хрести, цвяхи і табличку з написом «Ісус Назарянин, цар іудейський». Всі хрести по черзі приклали до тяжкохворої іудейки, щоб визначити, на якому з них був розіп’ятий Ісус: коли жінки торкнувся хрест Господній, вона одужала. На місці знаходження Хреста Господнього рівноапостольний імператор Костянтин повелів спорудити величний храм на честь воскресіння Христового. Храм будувався близько 10 років. Храм був освячений 26 вересня 335 року. На наступний день, 27 вересня, було встановлено свято Воздвиження чесного і животворящого Хреста Господнього. У 614 році перси заволоділи Єрусалимом і викрали святиню. Повернути Хрест вдалося тільки через 14 років за часів царювання імператора Іраклія.
Одним з головних звичаїв свята здавна вважалося зведення невеликих церков і каплиць, також на місці храмів, що будуються було прийнято ставити хрести. Щоб наступний рік був врожайним, поля обходили з іконою. Свято випадає на піст, тому віруючі не вживають в їжу м’ясо і молочні продукти, а головне місце на столі займають страви з капусти. Також вважається, що в цей день не варто братися за важливі справи, тому що, згідно з повір’ями, вони закінчаться невдачею.
За традицією, 27 вересня, з нагоди свята Воздвиження Чесного Хреста Господнього, в центрі Первомайська, біля поклінного Хреста, встановленого до 2000-річчя Різдва Іісуса Христа, за участі архієпископа Вознесенського та Первомайського Олексія, священнослужителями та православними вірянами, вчинено молебний спів з читанням акафісту Чесний Хрест Господній.
(Акафіст – це особливий жанр церковної гімнографії, присвячений прославленню тієї чи іншої священної події. З грецької мови слово «акафіст» можна перекласти як «неседален». Тобто під час виконання цих молитвоспівів сидіти не дозволялося, що вказує, насамперед, на важливість даного жанру.)
