Первоверховні апостоли Петро і Павло були відданими учнями Ісуса Христа. В І столітті нашої ери вони прийняли мученицьку смерть через свою віру. Відтоді християни східного обряду вшановують цих святих в день їхньої смерті – 12 липня.
Після народження апостола Петра назвали Симон. Народився він у Віфсаїді, Сирія, Римська імперія. Син єврейського рибалки Йони. Одного разу його брат Андрій познайомив Симона з Ісусом Христом, який відразу нарік того “Петром”, що означає “камінь”. Христос пообіцяв збудувати на ньому як на твердому камені свою Церкву й дарував ключі Царства Небесного. Супроводжував Ісуса Христа на проповідях як один із найближчих учнів; був присутній на Преображенні, Таємній Вечері, Розп’ятті і Воскресінні. Разом із іншими учнями прийняв Святого Духа під час П’ятидесятниці. Після воскресіння Христа апостол подорожував світом та проповідував. Став першим єпископом Риму (Папа Римський, 33—67 рр. н.е.) і Антіохії (патріарх Антіохійський). Страчений в Римі за правління імператора Нерона. Помер мученицькою смертю на хресті вниз головою.
Апостол Павло народився у глибокорелігійній родині в місті Тарсі (Кілікія) у Малій Азії, яке тоді славилося своєю грецькою академією і освіченістю своїх мешканців, отримав ім’я Савл (ім’я Павло це латинський варіант імені Саул — Paulus чи Paullus (малий)). Він успадкував від свого батька римське громадянство. Належав до племені Веніяминового, найменшого з 12 племен ізраїлевих і був очевидно названий на честь легендарного героя веніяминян — царя Саула. Стає ревним гонителем ранніх християн і фактично очолює їхнє переслідування. Павло почув, що єресі перекинулися далі й одним з центрів став Дамаск. Він іде до первосвященника Каяфи з проханням дати йому повноваження: розшукати сектантів і з охороною привести в Єрусалим. Первосвященник охоче дає Павлові листи до провідників дамаських синагог. Але під час своєї подорожі до Дамаску Павло мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його й супутників несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…». Потім Павло займався проповідницьким служінням в Сирії та Кілікії. Став ревним проповідником Євангелія в Палестині, Греції, Малій Азії, Італії та інших регіонах античного світу. Наприкінці 50-х років н.е. у Єрусалимі був заарештований. Після дворічного ув’язнення в Кесарії Агріппа відправив Павла до Риму на суд кесаря, де знайшов мученицьку смерть — апостола засудили на смерть і стратили усікновенням голови (через рік після смерті Апостола Петра) в Римі за правління імператора Нерона у 64 році (за іншою версією у 67-68 р.).
Віряни в цей день просять у апостолів заступництва, зцілення від хвороб та захисту. Прийнято накривати святковий стіл, на якому обов’язково присутні страви з овочів і риби. Після застілля стіл не прибирають – вірять, що вночі на трапезу приходять родичі, які померли.
В народі свято Петра і Павла вважалося початком сезону весіль. А ще вірили, що люди, які побралися у період від 12 липня до 5 серпня будуть жити довго та щасливо зі своєї половинкою.
