8 листопада у християн східного обряду відзначають День пам’яті великомученика Дмитра Солунського. Наші пращури вірили, що День Дмитра завершує землеробський рік. З цього дня земля відпочиває до весни.
Дмитро Солунський – християнський святий-великомученик із грецького міста Солунь (Салоніки), який за віру був проколотий списами римських воїнів.
Відомо, що жив він за часів імператора Діоклетіана. Батьки Дмитра спочатку були таємними християнами і після народження сина, відразу ж його охрестили в домашній церкві та виховували в благочесті та вірі.
Не знаючи про християнську віру Димитрія, римський імператор призначив його проконсулом Фессалонікійської області. Замість того, щоб переслідувати християн, Димитрій на своїй посаді відкрито навчав мешканців міста християнської віри та викорінював ідолопоклонство й поганські звичаї. Коли про це дізналася імператор, святого кинули до в’язниці та прокололи списами. Тіло римляни віддали на поталу звірам, проте побожні солунські християни підібрали і поховали його.
На іконах Дмитрій часто зображується зі списом в руках. Тому це свято пов’язують з захистом рідної землі, патріотизмом. В цей день прийнято молитися про допомогу під час військових дій, про зцілення хвороб очей, про дарування терпіння і мужності. За народною традицією пекли млинці, проте перший млинець їсти було не можна: вважалося, що він призначений для покійних родичів, душі яких цього дня приходять у світ живих.
