13 травня християни західного обряду відзначають одне з великих свят – Вознесіння Господнє. Вознесіння завжди припадає на четвер і відзначається на 40-й день після Великодня. Це свято належить до найважливіших, поряд з Різдвом, Хрещенням, Преображенням та Успінням.
Як свідчить Євангеліє, на сороковий день після Воскресіння, Ісус явився своїм учням в Єрусалимі. Христос говорив з ними про події, свідками та учасниками яких вони стали, і про швидке послання на них Святого Духа, який дасть їм силу проповідувати християнство по всьому світові. Ісус вивів апостолів з міста на Оливну гору, благословив їх і став віддалятися, підносячись на небо, а засмученим розлукою з учителем апостолам з’явилися два ангели, які напророкували друге пришестя Христа.
Велике свято Вознесіння Господнього нагадує про переселення Христа із земного світу в духовний, а також про його обіцянку повернутися на землю в кінці часів. Найперше документальне свідчення про це свято відноситься до 5 століття та вказує на те, що звичай святкування Вознесіння утвердився задовго до цього часу.
У Римській літургії Вознесіння належить до великих свят і відзначається цілонічним богослужінням. З цим святом пов’язано кілька особливих обрядів, які включають благословення бобів і винограду під час меси, гасіння пасхальної свічки, урочисті процесії.
Для наочного уявлення народу самої події Вознесіння Христового на небо, в деяких римсько-католицьких церквах здійснюється підняття статуї Христа до самої стелі храму, супроводжуване різними церемоніями і співами.
