
Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом. Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.
Сьогодні бібліотекарка читального залу Первомайської міської бібліотечної системи підготувала книжкову виставку « День Господній» та урок етнографії про Великодні свята. Вони починаються за тиждень перед Пасхою – Вербною неділею. Це свято дуже люблять діти. Цього дня в церкві освячують вербні гілочки. В Україні існує звичай «бити» ними дітей, щоб здорові були і слухняні, й примовляти:
Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень — Великдень!
Недалечко червоне яєчко.
Будь великий як верба,
А здоровий як вода,
А багатий як земля!
Кожен день останнього тижня пов’язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа. У ці дні до четверга всі члени родини прибирали в хаті, все треба було довести до ладу, тому й четвер називається Чистим. Цього дня намагалися вранці до схід сонця викупатися, щоб жити довго і щоб тіло було чистим.
З цього дня починали пекти паски та фарбувати яйця. Лише в п’ятницю яєць не фарбували. Вважалося, що вони будуть швидко псуватися.
У календарі українського народу є багато свят. Кожне свято має свої символи.
Олександр Довженко говорив, що писанка – це неповторне багатство, яке треба берегти мов безцінний скарб.
– А чи знаєте ви що означає слово «писанка»? Писанка – це розмальоване символічними знаками яйце. А чи знаєте ви, чому саме розфарбовують яйця? Яйце, як і сонце, – символ життя, всього живого, бо з яйця народжується нове життя. «Доля світу залежить від того, скільки писанок розмальовують люди на землі щороку. Доки пишуть писанки світ існуватиме», – так говорить легенда. Малюнок на кожній писанці наповнений символічним значенням. І перш ніж почати розфарбовувати яйце, треба знати ще символічні орнаменти, що вони означають.
Писанка Дивлюсь на писанку – в ній цілий Всесвіт: Тут є і сонце, і перевесло! І тут узори, і там узори, А поміж ними високі гори. Земля і небо, поле й ставочки, Міцні дубочки і яструбочки. Граблі – це символ дощу і грому, Колосся й зерна – це символ дому. А ось трикутник з одного боку З вписаним колом – це Боже око. Зоря є справжнім знаком з небес, Що провіщає: Христос воскрес! Антоніна Григоренко
У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння – великодна служба Божа, яка триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні підтверджують: «Воістину воскрес!»
По закінченню літургії відбувається освячення пасхальних кошиків.
У церкві на Великдень Недільні дзвони кличуть всіх до храму, Звільняють душі від гріховних пут. Моління повна церква і між нами Вкраїнська мова вже слугує тут. Отець вступив до храму без гордині… У сутіні свічки, іконостас. Він проповідь до вірних скаже нині По-українськи і звеличить нас. І вознеслась до неба мова гожа – Аж посвітлів здивований собор. А на людей дивилась Мати Божа, Здіймаючи над нами омофор. І дух святий летів над отчим домом Та припадав до надбужанських нив… Отець сказав – і Бог почув це слово, І нас усіх в цей день благословив. Антоніна Григоренко
Тиждень після Великодня називають Світлою седмицею або Поминальним тижнем. Згідно з давнім народним повір’ям померлі радіють, коли їх поминають, згадують добрим словом живі родичі та ще й приходять до них на могилу.
Хочу побажати нам усім добра, любові та ще й на той рік дочекатися світлого свята Пасхи в щасті й здоров’ї!

