Щороку, 8 квітня відзначається Міжнародний день ромів (International Roma (Gypsy) Day). Цей день був заснований на першому Всесвітньому ромському конгресі, що відбувся у Лондоні 8 квітня 1971 року, на якому були присутні представники із 30 країн. На конгресі також було створено Міжнародний союз ромів (International Romani Union, IRU) і прийняті національні символи: прапор і гімн, що дозволило ромам світу визнати себе єдиною вільною нацією. Волелюбність народу відображено в кольорах прапора, який представляє собою горизонтальні блакитну і зелену смуги, у центрі – червоне колесо з 16 спицями. Кольори прапора символізують небо і зелені луки, а колесо – кочове життя. Колесо також нагадує індійський знак “чакра”, що підкреслює зв’язок ромів з древніми индоаріями. Гімн ромів написаний на основі народної пісні “Джелем, джелем”.
Вважається, що перша згадка про ромів датована 1501 роком, коли ромський ватажок Василь отримав охоронну грамоту від литовського князя Олександра Казимировича. Географія розселення ромів включає країни як Північної так і Південної півкуль Землі. Фахівці виділяють шість основних гілок ромів: три західних і три східних. До західним відносять Рома, Сінті та іберійські роми; до східної групи відносять Люлі, Лом і Дом. Крім того, існують малі ромські групи.
Всі ці етнічні групи є носіями унікальнї культурної спадщини. Роми довгий час зберігають споконвічні заняття та професії: обробка металу, дерева, плетіння кошиків, конярство, ворожіння, музика, спів, танець, акробатика, дресирування тварин. В силу багатовікового кочового способу життя роми увібрали в свою культуру елементи культур інших народів, замінивши їх відповідно до своїх уявлень і укладом життя. В результаті склалися унікальні та оригінальні ромські культури у різних регіонах планети. Роми дбайливо оберігають та дотримуються традицій, не забувають рідну мову. Найбільш яскравими і цікавими для вивчення залишаються традиційні обряди весільного циклу: сватання, викуп і весілля.
Культурні та соціальні відмінності ромів від навколишнього населення, а також поширені в суспільстві міфологічні уявлення є причинами високого рівня ромофобії, що включає ворожість, упередження, неприязнь і ненависть по відношенню до ромів, їх мови та культури. Ромофобія може виражатися в дискримінації або гонінні стосовно ромів. Роми є однією з небагатьох народів, що піддавався дискримінації і переслідуванню протягом всієї своєї історії. У новітній час вони – одна з найбільш безправних і дискримінованих груп населення в Європі. Ромофобія популярна як на побутовому рівні, так і в рамках ідеології націоналізму, особливо нацизму, а також в низці течій неоязичництва.
В Україні з метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави прийнято «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року», підписаною Президентом України 8 квітня 2013 року.
Ромська культура подарувала світові багатьох видатних людей, що впливали своєю творчістю та діяльністю на культуру усього людства. Ось деякі з них: Микола Сліченко (кінофільм «Свадьба в Малиновке»), Хоакін Кортез (відомий виконавець фламенко), Златан Ібрагімович (відомий футболіст), Варвара Василівна Паніна (відома виконавиця ромських пісень та романсів) тощо. Також, ромські корні мають Чарлі Чаплін, Кармен Амайя, Ерік Кантона, Елвіс Преслі, Джанго Рейнхардт, Галина Вишневська, Анна Нетребко, Філіпп Кіркоров, Пабло Пікассо…
Відомі ромські письменники: Матео Максимофф із Франції, Папуша (Броніслава Вайс) із Польщі, Катаріна Тайкон із Швеції, Ніко Сатхевичо і Джура Махотін з Росії, а з України: Міха Козимиренко, Микола Їльїн і Рані Романі (Раїса Набаранчук).
Серед українських вчених-дослідників ромського походження варто згадати Олексія Данилкіна, збирача унікальної ромської колекції (єдиної в Україні!) в Білоцерківському краєзнавчому музеї, автора книги «Культура циган України: минуле і сучасність»; Мирослава Горвата, що вивчає громадсько-політичні і міграційні процеси серед ромів Закарпаття; Земфіру Кондур, що займається дослідженням гендерної тематики й навчальними методиками викладання ромської.
