12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос. День працівників ракетно-космічної галузі України.
Всесвітній день авіації і космонавтики. Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. В читальному залі Первомайської міської бібліотечної системи в рамках проекту «Ермітаж цікавих людей» підготовлена інформину «Леонід Каденюк. 70 років із дня народження».
За своє життя Каденюк побував льотчиком-випробувачем першого класу, депутатом та письменником, а в історію увійшов як перший українець, що побував у космосі з часів здобуття незалежності.
ВВС Україна пригадує шлях космонавта, його емоції у космосі та погляди на те, чи треба переносити День космонавтики через декомунізацію. Народився майбутній космонавт у селі Клішківці у Чернівецькій області. Після школи навчався у Чернігівському військовому авіаційному училищі, де готували радянських льотчиків-винищувачів та космонавтів.
У 1970-і роки був льотчиком-випробувачем та отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.
Леонід Каденюк увійшов до загону космонавтів, яких готували для польотів на багаторазовому космічному кораблі “Буран” (радянський аналог американського “Шаттлу”).
Причому його відібрали після конкурсу, в якому брали участь три тисячі кандидатів.
Каденюк відпрацьовував маневри для “Бурану”, зокрема зниження та захід на посадку, але у космос на ньому так і не полетів – єдиний його космічний політ відбувся без пілотів, а згодом програму призупинили.
Вже у 1990-х роках пройшов курс підготовки командира транспортного космічного корабля “Союз-ТМ”, а також вивчав принципи роботи на інших кораблях, міжнародній станції “Мир” і американському “Шаттлі”.
У середині 1990-х тодішній президент України Леонід Кучма домовився з американським колегою Біллом Клінтоном про участь українського космонавта у польоті NASA “Колумбія”.
Національне космічне агентство України для цієї місії відібрало Леоніда Каденюка. Причому за домовленістю між країнами, курс NASA з підготовки до польоту український космонавт пройшов безкоштовно (зараз така підготовка коштує близько 150 млн доларів).
Сам політ відбувся у 1997 році і тривав 16 днів.
Леонід Каденюк провів у космосі кілька експериментів з вивчення впливу невагомості на рослини та організм людини.
Також він двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті.
Загалом політ пройшов вдало і команда успішно повернулася на Землю. А 2003 року той самий корабель “Колумбія” розбився при посадці.
Після повернення з космосу Леонід Каденюк працював у військовій авіації, отримав звання генерал-майора Збройних сил.
Також був радником керівництва держави з питань авіації та космонавтики.
Леонід Каденюк займався популяризацією космонавтики, у 2017-му вийшла його книга “Місія – космос”, де він детально описав процес підготовки космонавтів до польоту та сам політ.
“Було усвідомлення незавершеності космічного польоту”, – зізнавався автор під час презентації книги.
Він також виступав за збереження довкілля.
“Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку”, – розповідав космонавт в одному з інтерв’ю.
А в розмові з ВВС News Україна він так пригадував відчуття у космосі: “Найперше і найпотужніше враження – втрата точки опори після того, як відв’язуєшся від крісла і опиняєшся у стані невагомості. У земних умовах діє гравітація. Там ця втрата точки опори означала знайти себе у просторі, і це було вкрай непросто”.
“Один із експериментів, який я провів – це ходіння по стелі. З точки зору фізики зробити це було досить легко у стані невагомості, але ще ж є така річ, як психологія людини. Виявилося, що надзвичайно міцні стереотипи, з якими людина вирушає у космос, там спрацювали на повну, зокрема, про те, що по стелі ходити неможливо. Коли я ступнями ніг торкнувся стелі, я ніби відчув перехід в зовсім іншу просторову систему”, – додав Каденюк.
Він також зізнався, що порівняно легко переніс невагомість і цей стан навіть здався йому знайомим: “Коли почав аналізувати, чому такі відчуття виникли, з’явилося напів фантастичне припущення про те, що людина, все ж таки, походить із космосу, і цей стан записаний на генному рівні у кожного із нас – у мене, у вас і у кожної іншої людини на планеті Земля”.
“Космос – це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання. І так – до нескінченності”, – писав Леонід Каденюк.
У 2017 році тодішній віцепрем’єр В’ячеслав Кириленко запропонував у рамках декомунізації перенести День космонавтики з 12 квітня (політ Юрія Гагаріна) на 19 листопада – той день, коли у космос полетів Леонід Каденюк.
Сам Каденюк виступав проти цього й наполягав на тому, що перший політ людини у космос мав всесвітнє значення, й особисто для нього став поштовхом до мрії стати космонавтом.
