Сонце промінь надломило –
Сонну землю розбудило,
Веснодень почавши…
А.Григоренко
Сонце піднімається все вище, Землю оглядаючи згори. Вгамувався зимовий вітрище І дерева бростю узялись. Краще прогрівається повітря – Легко дихать повними грудьми. Тане сніг, зникає непомітно, А зима вкривається слізьми. Пролісок підморгує привітно, Ряст і первоцвіти ваблять зір І промерзлу спину непомітно Підставляє сонцю косогір. Веснодень… Зникає з серця смуток, І коханням повниться душа. І букетик ніжних незабудок Пам'ять відродити поспіша.
22 березня – свято 40 святих Великомучеників. Під цю пору весна вже остаточно перемагає, хоч у природі нерідко бувають винятки, оскільки « у весни жіночий характер: зранку засміється, а надвечір заплаче». Тому з цього приводу казали: «Сорок святих сорок лопат снігу викинуть».
Напередодні або рано-вранці матері пекли «жайворонків» або «голубків» – смаковиті , розчинені з медом кренделі у вигляді пташок – і віддавали дітям. Діти вилазили на ворота або йшли на горбок і закликали птахів.
Із краю до краю птахів викликаю:
Летіть жайворонки до нашої сторононьки.
Спішіть ластів’ята до нашої хати –
Весну зустрічати, зиму проводжати.
Якщо була рання весна, то від Сорока святих починали сіяти горох.
Бібліотекар Первомайської міської ЦБС А. Григоренко
