У Стрітенні Господа поєднуються, з одного боку, праведність, що шукає порятунок не в собі, – Симеон, і сувора в пості і молитвах життя, що оживає вірою, – Анна; з іншого боку – це чистота істотна, всебічна і непохитна – Діва Богоматір, і смиренна, мовчазна покірність і відданість волі Божій – Йосип Обручник. Перенеси всі ці духовні настрої в своє серце і зустрінеш Господа не принесеного, а Того, хто гряде до тебе з майбутнього, сприймеш Його в обійми серця, і залунає пісня, яка пройде на небеса й звеселить всіх ангелів і святих. (Свт. Феофан Затворник)
Стрітення Господнє – велике християнське свято, яке у православ’ї належить до числа двонадесятих. Тобто воно є одним із дванадцяти найбільших після Великодня свят.
Святкування Стрітення Господнього кожного року проходить в одну й ту ж саму дату: на 40-й день після Різдва Христового – 15 лютого.
У перекладі зі слов’янської слово “стрітення” має значення “зустріч”. Проте слово зустріч не передає головного значення церковно-слов’янського поняття стрітення. В даному випадку, як зауважив митрополит Веніамін (Федченко), більш слушно у значені «прямування менших назустріч більшому»: людини, що зустрічає Бога.
На сороковий день після Різдва Ісуса сталася зустріч – Церкви старозавітної і Церкви новозавітної. Все євангельське оповідання перейняте мотивом точного виконання закону Мойсея: сорокаденний термін очищення, запропонований книгою Левіт, посвята первородного сина Богу. В новозавітній історії означає, що очікуваний багатьма поколіннями час приходу Месії прийшов.
Стрітення уособлює зустріч усього людства в особі старця Симеона із Богом. Близько 300 років Симеон чекав зустрічі з Богонемовлям. Одного дня до храму прийшли Марія і Йосип із маленьким Ісусом, щоб принести Господу вдячну й очисну жертву. Згідно з Євангелієм, кожна перша дитина чоловічої статі належала Богові. Побачивши Марію з немовлям, старець вийшов їм назустріч. Потім він узяв дитину на руки й виголосив свій знаменитий вислів: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля”. Молитва святого Симеона співається в святкові дні або читається під час цілоденного богослужіння на кожну вечірню. Вона означає, що треба прожити життя в мирі з Богом і виконанні євангельських заповідей, щоб, як святий старець Симеон, з радістю зустріти нескінченний світлий день в Царстві Небесному.
На честь Стрітення Господнього у церквах святять воду. Християни вірять, що ця вода має чудодійну силу й може зберігатися тривалий час, не втрачаючи своїх особливих властивостей. Також, у храмах освячують свічки. Вони вважаються головним засобом для очищення будинку, приборкання сварок, лікування душі й тіла. Їх дбайливо зберігають цілий рік біля ікон та запалюють під час домашньої молитви.
У це свято можна попросити у Господа допомоги у справах і здійснення мрій. У народі вірять, що щирі прохання будуть почуті й виконані.
У день Стрітення категорично не можна лаятися та сваритися. Не варто також займатися важкою фізичною працею. Не рекомендовано на Стрітення вирушати в далеку дорогу, щоб не потрапити через мінливу погоду в серйозні неприємності.
Прикмети на Стрітення 15 лютого:
Заметіль на Стрітення передбачала, що весна буде пізньою.
Тепло на Стрітення Господнє – до ранньої весни.
Випав сніг 14 лютого – означає, що весна буде пізньою та дощовою.
Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
Якщо на 15 лютого визирало сонце, то вважалося, що останні морози проходять й весна набирає сили. Якщо ж сонце не показувалося взагалі, то 24 лютого будуть морози.
