Тарас Шевченко змушує нас, українців, замислитись над своїм корінням, визначитись, звідкіля ми походимо? Де знаходимось? Куди прямуємо? Без відповіді на такі ключові запитання наше життя втрачає зміст та перетворюється на існування. А Чернеча гора у Каневі стала Всеукраїнським олтарем, на який покладено найвищі національні цінності нашого народу.
9 березня, в день 206-ої річниці з дня народження Т.Г. Шевченка, в читальній залі міської бібліотеки, спільно з ЦКіД ім. Є. Зарницької, проведено мистецьке віче «Іменини Пророка». В заході взяли участь представники міської влади, учнівська та студентська молодь, військовослужбовці та містяни. Пророчі слова Шевченка і сьогодні є сучасними, вони відгукуються на нові тривоги та болі українського народу. Шанують і вивчають Великого Кобзаря усі покоління українського народу: від молодих нащадків до посивілого великопомного покоління. Доказом цьому слугують виступи учасників народного хору ветеранів війни та праці (керівник – Петро Карпук) та народного ансамблю української пісні «Червона калина» (керівник – Ольга Попова). А поетичний діалог у виконанні Ігоря Головатенка та Миколи Кмітевича згадав світочів української нації – Тараса Шевченка й Лесю Українку, бібліотекарка Тетяна Войцеховська виконала танок «Вечірня зоря». І квіти, що лягли до пам’ятника Великого Кобзаря, стали даниною поваги шани і пам’яті від сучасників. До уваги присутніх презентовано виставку (приурочену 180-річчю видання першого Кобзаря у 1840 році) «Кобзар- велич Тарасового слова».
Понадвікова товща часу не стане стіною між нами і поетом. На відміну від небесних світил, які даленіючи, дають нам все менше світла і маліють самі, світила духу людського віддаляючись роками, виростають і посилають все більше і більше променів. Саме такою є наша духовна зоря— Тарас Шевченко. Він був і залишається зі своїм народом, з Україною, він навічно оселився в серці кожного з нас.
