Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час. Слов’яни розділили їх за трьома видами світла.
Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела».
Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.
Саме до свята Андрія в читальній звалі Первомайської міської бібліотечної системи пройшла година духовності «Андрію-добродію, я тобі пшениченьку сію».
Зустріч розпочала бібліотекар ЦБС Антоніна Григоренко, яка розповіла про свято Андрія та прочитала власні вірші. А потім берегиня народних традицій Клавдія Федорівна Прокопенко розказала легенду про Андрія Первозванного, а також провела кілька обрядів щодо ворожіння. Дівчата з цікавістю брали участь у ритуалах, промовляючи «Андрію- добродію допоможи долю віднайти»
А хлопці лише посміювались та підбадьорювали дівчат. Та ось з’явилися рогачі і коцюба і почалося дійство «Кусання калити». Тут уже першість була за хлопцями. Вони їхали верхом на коцюбі і промовляли: « Їду, їду калиту кусати». Так з розвагами та піснями час пролетів дуже швидко та нікому не хотілося залишати затишної зали. Тож домовились зустрітися знову вже на Маланку.
