Вже понад десятиліття не залишає байдужими свідомих людей – тема штучного голоду в Україні початку тридцятих років XX століття. Ця трагедія спричинена суцільною колективізацією, людиноненависницькою політикою сталінських часів, сумнозвісними хлібозаготівлями.
Не було ані війни, ані стихійного лиха, ані пошесті.
А була тільки зла воля одних людей проти інших. Як сталося, без стихії, без засухи, без війни, в самому центрі Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод звів у могилу мільйони людей? Що це було? Це був геноцид. Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу. До Дня пам’яті жертв голодомору бібліотекар мф №3 Людмила Волох провела годину історичної пам’яті «Геноцид українського народу» для учнів ЗОШ №17.
В ході заходу було використано відеоматеріали про голодомор 1932-33 років.
Про створення фільму «Про це забути», де зібрані свідчення очевидців голодомору 1932-33 років в Україні, розповів автор, журналіст, поет Юрій Островершенко
Поетеса, громадський діяч, бібліотекар міської бібліотеки Антоніна Григоренко розповіла присутнім про книгу Є. Сакевич «…Не вмирає душа наша» і зачитала авторський вірш про голодомор 1932-33 років.
Учні мали змогу ознайомитися з друкованими виданнями виставки- інсталяції « Голодомор- геноцид в Україні», де розміщені документальні та художні відомості про трагічні події в Україні 1932-1933 років.