9 березня 2019 року в залі ДМШ №1 до 205 річниці від дня народження Великого Кобзаря викладачі Христенко О.М. та Омарова Ф.Ш. провели незвичний для всіх концерт-лекцію під назвою «Шевченко і сучасність».
Для більшості українців знайомство з творчістю Тараса Шевченка починається зі школи. Та часто, через заштамповані фрази про Кобзаря, там воно і закінчується.
Не всі знають, що твори Шевченка легко вписалися у сьогоденну революційно-визвольну українську історію і осучаснилися.
Шевченко – перш за все народний поет, бунтар, тому його вірші читали на Майдані, а також його вірші пишуть зараз наші бійці на бронежилетах.
За останній час Шевченко по-новому ожив у «стріт-арті». Так, харківська група «Каілас-5» до 200 річниці письменника в своєму рідному місті намалювала гігантський портрет Тараса Шевченка на 17-поверховому будинку. Площа малюнка складає більше 500 м2.
Нам, як музикантам було цікаво звернути увагу на те, що сам Тарас Григорович був музично обдарованою людиною. Добре знав і любив класичну музику, але особливо захоплювався народними піснями. У своїй же власній поезії він увібрав усе багатство народнопісенної культури. Саме це і стало причиною нечуваної популярності «Кобзаря» серед народу.
Перші мелодії на слова «Кобзаря» з’явилися ще за життя поета. Пройшов час, і вже професійні композитори створювали чудові пісні на тексти Шевченка.
Багато хто з присутніх в залі навіть й не здогадувався, скільки сучасних виконавців звертаються до поезії Шевченка. Тож ведучі представили до перегляду поезію Шевченка у виконанні Ірини Білик, сестер Тельнюк, Кузьми Скрябіна, Оксани Мухи, гуртів «Кому вниз», «Нічлава», «Мертвий півень», «Козак систем», «Хочу ще» та ін.
Звісно учні школи також виконували твори Шевченка:
Фортинська Єлизавета на синтезаторі виконала «Реве та стогне Дніпр широкий», Ярошенко Нікіта на фортепіано заграв «Думи мої, думи».
Волкова Вероніка заспівала «Утоптала стежечку», Москаленко Анастасія – «Якби мені черевички», Шостакова Аеліта – «Нащо мені чорні брови, дует Христенко О.М. та Омарова Ф.Ш. – «Думи мої, думи» та «По діброві вітер виє»
А Слутяк Марія зачитала уривок з поеми «Сон» під інструментальний супровід домристок Романчук Юлії та Ксенії.
