Твори великої форми (сонатини, варіації, рондо) присутні в репертуарі учнів вже до закінчення першого року навчання. Для них властиво більше, в порівнянні з іншими творами: різноманітність змісту, великі масштаби розвитку музичного матеріалу. У зв’язку з цим, їх виконання вимагає від учня вміння подумки охоплювати значні побудови при дотриманні єдності цілого, виявляти характерні особливості окремих образів і тем. Це також вимагає навичок перемикання з одного художнього завдання на інше, витримки, великого об’єму пам’яті і уваги. Кожен, хто слухає або виконує музичні твори, знає, що серед них є легші і більш важкі для сприйняття і запам’ятовування. П’єси виконувати і заучувати простіше, ніж твори з назвами: рондо, варіації, сонатини, сонати. Справа тут в тому, що ці твори більші за обсягом і будовою, і більш складніші по законам музичної форми.
Саме творам крупної форми була присвячена лекція – концерт , ведуча Іванова М.О., яка розповідала про будову та види сонат, варіацій, рондо, сонатин. А ілюстрировали музичний матеріал учні фортепіанного відділу: Трохимчук Василіса, Гніденко Єва, Бондар Єгор, Ісаєва Ольга, Дементьєва Варвара, Колесник Софія, Франко Марина, Івлєва Катерина, Ткаченко Вікторія. В підсумках лекції Іванова М.О. зазначила, що робота над творами великої форми сприяє розвитку музичного мислення учня, найбільш повному розкриттю його творчого потенціалу. При цьому треба враховувати індивідуальну характеристику учня, а саме: обдарованість, культуру, смак, почуття і темперамент, багатство фантазії і інтелект кожної дитини. Освоєння творів великої форми вимагає від учня вміння логічно мислити, вміння аналізувати, знання теорії музики, а також гарної виконавчої підготовки. Досягти успіху можна лише безперервно розвиваючи учня музично, інтелектуально і артистично.
