В читальному залі Первомайської міської централізованої бібліотечної системи відкрилась святкова виставка ялинкових прикрас та новорічних листівок.
Традиція наряджати ялинку з’явилася ще в часи Київської Русі. Перші ялинкові прикраси робили з соломи, скалок, ганчір’я, кольорових стрічок, пізніше з паперу та картону. На різдво ялинкові прикраси з’явилася приблизно в сімнадцятому столітті в Європі. Спочатку в якості прикрас використовувалися яблука, фрукти, солодощі, свічки. Поступово їстівні прикраси були замінені на вироби з фольги, паперу, вати.
Усім відомі кульки з’явилися пізніше: вони вперше були створені в 1848 році у Німеччині.Через неврожай яблук склодуви з містечка Лауша вирішили замінити їх скляними кульками, а з часом стали виготовляти й інші фігурки. Їх вироблязі зі скла, яке було усередині покрите шаром свинцю. Згодом замість свинцю стали використовувати нітрат срібла. В 1867 році був відкритий перший завод з виробництва новорічних іграшок.
У Росії звичай прикрашати ялинку спробував впровадити Петро I, але ідея не прижилася.
Традиція прикрашати ялинки почалася впроваджуватися пізніше, під час правління
Миколи I. Російським людям знадобилося чимало часу, щоб звикнути до нововведення.
Із приходом до влади більшовиків прикрашати ялинку на різдво стало заборонено.
Заборона була знята в 1935 р., але ялинки стали прикрашати не на різдво, а на Новий рік. Іграшки теж стали носити «радянський» відбиток: приміром, замість Вифлиємської зірки верхівку дерева прикрашала п’ятикутна «кремлівська» зірка, на гілках з’явилися фігурки піонерів, літаків, тваринок.
Радянські іграшки цікаві саме тим, що вони відбивали зміни в суспільному і політичному житті країни. Так, після польоту Гагаріна в космос на ялинках з’явилися космонавти й ракети. Після появи на екранах картини «Карнавальна ніч» частими прикрасами стали скляні годинки.
Була випущена ціла партія іграшок із зображеннями членів партії й портретами вождів пролетаріату. Але у зв’язку з тим, що скляні іграшки часто билися, їх незабаром заборонили.
Прикраси, зроблені в Радянському Союзі, представляють для колекціонерів навіть більший інтерес, ніж європейські більш раннього періоду. Їх стає усе менше, і скоро вони стануть справжньою рідкістю.
Прикраси для святкових красунь робили навіть під час Другої світової війни. Адже так важливо було незважаючи ні на що зберегти віру у свято, у диво.
Матеріалом для іграшок воєнного часу служив дріт, вата, також використовувалися старі лампочки.
Фігурки солдатиків і танків майстрували із залишків танкового виробництва.
Звичайно ж, вони відбивали нелегкий для людей час.
Мода торкається не лишень одягу, але і ялинкових іграшок. У Парижі щороку проходять виставки новорічних прикрас. Там свої фантазії демонструють імениті дизайнери, торгові доми, компанії.
Мода на новорічні іграшки змінюється з року в рік, з’являються нові кольори, форми матеріали. Ці предмети можуть бути будь-якими: скляними, пластиковими, паперовими, головне – щоб вони радували вас і вашу родину, приносили в будинок свято.
Що ж стосується листівок, то почалося все в далекому Китаї, де ось вже другу тисячі років в перший день Нового року залишають свої візитні картки з різними побажаннями тим, кого не змогли побачити на свято.
Традиційний колір таких карток – червоний, хоча на початку XX сторіччя з’явилися і білі. Господар напередодні свята вивішує для них біля дверей мішечок з написом “Вибачите, що не можу прийняти особисто”. Чим не наші новорічні листівки?
Очевидно, спочатку виникли написи, що супроводжували новорічні подарунки, а потім — і власне вітання на листівках. Зазвичай найчастіше бажали (як і у наш час) щастя, здоров’я, довголіття і благополуччя. А ось на острові Гельголанд в Балтійському морі люди спрадавна бажали один одному “спокійного серця”.
Вважається, що звичай обмінюватися до Нового року вітальними листівками виник в Англії. Першим відправив новорічне поздоровлення поштою англієць Генрі Коул, поздоровляючи своїх друзів з тим, що наступає 1843 рік. Пізніше саме він звернувся до свого друга Джона Герслі з проханням намалювати новорічну листівку. З цього ескіза в Лондоні була надрукована перша партія, що складалася з тисячі екземплярів новорічних листівок.
З тих пір звичай вітати своїх близьких і друзів з Новим роком поштовими листівками став популярним у всьому світі. До нас ця традиція прийшла безпосередньо з Англії. А от японці напередодні Нового року дарують друзям листівки із зображенням тварини, яка символізує Новий рік. У нашій країні майже на всіх різдвяних вітальних листівках початку ХХ ст. — зображення ялинки з подарунками.
Часто листівки були справжнісінькими витворами мистецтва – вони прикрашалися яскравими доробками, а “сніг” іноді робили з борної кислоти, який виглядав майже як справжній. Картинки часто ставали частиною інтер’єру, а провінційні дівчата прикрашали ними свої шкатулки і альбоми.
Запрошуємо жителів та гостей місмта до читального залу Первомайської міської ЦБС на перегляд виставки.
Бібліотекар читального залу
Антоніна Григоренко
